Я краще помру від пристрасті, ніж від нудьги.

Життя — хитра штука. Щойно у тебе на руках опиняються всі козирі, воно вирішує зіграти в шахи.

Нам слід подумати про свою власну смерть і намагатися жити так, щоб смерть наша не стала для світу радістю.

У цій химерній і заплутаній справі, яка зветься життям, бувають такі незбагненні хвилини й обставини, коли всесвіт здається людині одним великим поганим жартом, хоч вона ніяк не добере розуму, що в цьому жарті смішного, і має більш ніж достатньо підстав стверджувати, що сміються з неї самої.

Народжена в муках, людина мусить жити у стражданні і вмерти в недузі.

Та плутане, оманливе плетиво-життя біжить плином по основі; прямо штилі, поперек шторми; на кожен штиль припадає шторм. У цьому житті немає прямого, безповоротного розвитку; ми ступаємо не твердими сходинками, щоб зупинитися біля останньої, - від малечої несвідомості, крізь бездумну віру дитинства, крізь сумнів підлітка, скептицизм, а потім і крізь зневіру, до спокою зрілості...