Розмовляють два приятелі:

- Чого на рибалку не ходиш?

- Та ось, розумієш, дружина не пускає.

- А ти роби як я. З п'ятниці все заготовляю, вранці в суботу відкидаю край ковдри, дивлюся на зад своєї дружини і кажу: "Ну й дупця". Вона ображається, ми сваримося. Я за вудку – і на рибалку. А ввечері приходжу, і ми миримося.

Приятель так і вчинив. Приготував із вечора снасті. Вранці відкинув пологу ковдри:

- Ну й дупця... Ану її, ту рибалку!