Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Кохання — вічне, тому — терпи. \Олександр Перлюк\

   

- Ти мене кохаєш?

- Так.

- Знаєш і я тебе.

- Що, правда?

- Так. Слухай давай одружимося.

- Та ти що? У нас же на тому тижні вже було золоте весілля.

- Склероз.



Син звертається до матері:

- Мамо, я схожу кину листа в поштову скриньку.

– Ти що? Надворі вітер, дощ як із відра. Хороша господиня навіть собаку з дому за такої погоди не випустить. Нехай батько сходить.



Літо. Річкою пливе човен. У човні мужик із дружиною.

З берега йому кричить інший мужик:

- Гей! Іване! Куди дружину повіз?

- Народжувати, однак!

- Чого ж вона гребе?

- Поспішає напевно!



Глибокої ночі дзвонить телефон. Дружина бере трубку.

- Люба, це я. Йду додому. Я не дуже затримався?

- Ні, коханий.

- А можна я приведу 5-6 приятелів?

- Так, коханий.

- Ми посидимо, вип'ємо...

- Звісно, коханий.

Чоловік раптом замовкає, а потім каже:

- Вибачте, я, мабуть, помилився номером.