Пубілій Сір
85-00-00 до н.е. — 43-00-00 до н.е. (42)
Пубілій (Публій, Публілій) Сір (Publilius (Publius) Syrus) - давньоримський поет часів Гая Юлія Цезаря і Октавіана Августа, автор мімів, фарсів на реально-побутові теми з цікавими діалогами і іноді – піснями і танцями, і безлічі висловів, частина яких дійшла до нашого часу. Родом із Сирії (звідки і прізвисько Syrus — сирієць). Молодший сучасник і суперник Лаберія.
У Римі з'явився як раб, пізніше здобув свободу і з великим успіхом розігрував свої драматичні твори по різних містах Італії. Особливо цінувалися його міми, вони були переповненні повчальними висловами, і це подобалося тогочасному римському населенню.
З цих висловів пізніше був складений збірник приказок і сентенцій «Publii Syri muni sententiae» - це все, що дійшло до наших днів від його робіт. Можливо, його упорядником був Сенека, який завжди охоче цитував Сіра. Ймовірно, ця збірка використовувалася в системі римської шкільної освіти.
Збірка сентенцій, серія несучих мораль висловів, написані ямбом і хореем. Кожна сентенція являє собою один вірш довжиною в рядок, вірші розташовані в алфавітному порядку згідно з їх початковими літерами. Збірник складений дуже давно, на нього посилається ще письменник Авл Геллі (Aulus Gellius), що жив у 2 столітті нашої ери. У середньовіччі збірник був доповнений багатьма запозиченнями з сторонніх джерел, ідентифікувати які часто не представляється можливим, хоча помітні запозичення з апокрифічних праць Сенеки. Число висловлювань авторства Публилия Сіра – близько 700, і частина з них давно розійшлася по світу, перетворившись в прислів’я.
Сучасні відкриття доповнили творчу спадщину Пубілія Сіра невідомими протягом довгих століть творами. Багато висловлювань Пубілія Сира дійшли до нас видозміненими.
Публілій жив у період глибоких політичних і соціальних змін, викликаних змінами в менталітеті римлян. Це була епоха повстань, війн, реформ – і одночасно повсюдного поширення грецької культури, яка завдяки величезній кількості рабів-вихователів стала частиною повсякденного життя правлячого класу.
Дуже мало відомо про життя поета. Публілій був рабом, який отримав освіту, і господар відпустив його на волю з поваги до розвиненого інтелекту, рідкісного дотепності і літературним талантам Публилия. Публілій був основним представником мімічного мистецтва свого часу і блискучим імпровізатором, поряд з Децимусом Лабериусом (Decimus Laberius), римським вершником, якого Публілій переміг на літературному змаганні в присутності Цезаря в 46 році до н.е., беручи участь у виставах в честь перемоги Цезаря в битві при Тапсусе (Thapsus).
Якщо до цього Публілій був, в основному, відомий як автор мімів, яких сам же і грав у провінційних містах Італії, отримавши приз з рук Цезаря, колишній раб домігся великого успіху у столиці. Від циклу його мімів збереглися тільки дві назви, що дозволяє думати, що в змісті автор, насамперед, покладався на імпровізаційний талант і оригінальність акторів.
Видання автора