Козьма Прутков
1803-04-11 — 1863-01-13 (60)
Козьма́ Петро́вич Прутко́в (Козьма́ Петро́вич Прутко́в) - колективний псевдонім, фіктивний автор афоризмів, вигаданий Олексієм Костянтиновичем Толстим і його двоюрідними братами Олексієм, Олександром та Володимиром Жемчужниковими наприкінці авторитарного режиму російського царя Миколи I.
Козьма Петрович Прутков все своє життя, крім років дитинства і раннього отроцтва, перебував на державній службі: спочатку у військовому відомстві, потім у цивільному. 1820 року він розпочав військову службу, тільки для мундира і пробув на цій службі лише трохи більше, ніж два роки, в гусарах.
Вступивши в Пробірну Палатку 1823 року, він залишився в ній до смерті. Начальство відзначало та нагороджувало його. В цій Палатці він здобув усі цивільні чини, до дійсного статського радника включно, і найвищу посаду: директора Пробірної Палатки; а потім — і Орден Святого Станіслава 1-го ступеня.
Сатиричні вірші, афоризми Козьми Пруткова в журналах «Современник», «Іскра» та ін. в 50—60 рр. 19 ст. і його образ як такий висміювали розумовий застій, політичну «добромисність», пародіювали літературне епігонство.
Згідно з деякими свідчення сучасників, значну участь в створення спадщини Козьми Пруткова приймав Олександр Аммосов, який активно брав участь в «прутковскому гуртку», і сам нерідко виступав під псевдонімом «послідовник Козьми Пруткова». Лише рання смерть від поранень завадила йому зайняти відповідне місце серед співавторів.
Художній «портрет» Пруткова також вигаданий і теж належить колективному перу: Л.М. Жемчужникова, О.Є. Бейдемана та Л.Ф. Лагоріо.
Видання автора