Бенджамін Франклін
1706-01-17 — 1790-04-17 (84)
Бенджамін Франклін (Benjamin Franklin) - один із засновників США, політичний діяч, дипломат, вчений, письменник, журналіст, видавець, масон. Один з лідерів війни за незалежність США. Один із розробників дизайну Великої Державної Печатки США. Його вважають національним героєм США.
Народився в Бостоні. Був 15-ю дитиною в сім'ї (всього 17 дітей) емігранта з Англії Джозайя Франкліна (1652—1745) — ремісника, що займався виготовленням мила і свічок та Авії (Фолгер). Освіту здобув самостійно. Джозайя хотів, щоб син ходив до школи, але грошей у нього вистачило тільки на два роки навчання. З 12-ти років Бенджамін почав працювати підмайстром в друкарні свого брата Джеймса, і друкарство стало його основною спеціальністю на багато років.
Прочитавши декілька книг, зокрема спрямованих проти деїзму, Бенджамін стає натомість справжнім деїстом («became a thorough Deist», як пише Б. Франклін в «Автобіографії»). Стає вегетаріанцем, передовсім, щоб економити на харчуванні, а на заощаджені гроші купувати більше книг. У 1723 винаймає житло у Джона Ріда, чия дочка Дебора стане громадянською дружиною Б. Франкліна в 1730 р.
З 1724 шукає гроші на відкриття власної типографії. Губернатор Пенсильванії Вільям Кіт (Sir William Keith) підмовляє Б. Франкліна поїхати в Лондон, щоб купити поліграфічне обладнання, обіцяє гарантійні листи на отримання грошей в Лондоні. Проте губернатор виявився непорядним балакуном - Франклін опиняється в Лондоні у фінансовій скруті. Працює в декількох друкарнях, у вільний від роботи час відвідує театри, багато читає, знайомиться з відомими і цікавими людьми. В липні 1726-го відпливає назад в Америку.
Перед від'їздом до Лондона Бенджамін і Дебора Рід домовилися про можливе одруження, але неотримавши від Франклін з Лондона жодної звістки, Дебора виходить заміж за гончара Джона Роджерса. Франклін же має стосунки з іншою жінкою, в результаті яких 1728 чи 1729 народжується його позашлюбний син Вільям. Хоча існує досить сумнівна версія, що матір'ю Вільяма була все ж Дебора Рід, з якою він теж прожив декілька років в громадянському шлюбі і мав ще двох дітей. Взагалі у стосунках із жінками Франклін зажив слави вельми велелюбного чоловіка, у якого вірність не була відмінною рисою.
У 1727 Б. Франклін нарешті заснував у Філадельфії власну друкарню. Видавав (1729—1748) «Пенсільванську газету», в 1732—1758 — щорічник «Альманах бідного Річарда», якого читали в цілому краї. У 1727 заснував Філадельфійський дискусійний гурток ремісників і торговців «Клуб шкіряних фартухів» («Джунто» (Junto)), що перетворився в 1743 в Американське філософське товариство.
В 1731 році заснував першу публічну бібліотеку в Америці, в 1751 — Філадельфійську академію, яка стала основою Пенсильванського університету. З 1737 по 1753 займав посаду поштмейстера Пенсільванії, з 1753 по 1774 — ту ж посаду в масштабі всіх північноамериканських колоній.
У 1776 році Франклін направлений як посол до Франції з метою домогтися союзу з нею проти Англії, а також позики. Був обраний членом академій багатьох країн, в тому числі і Російської академії наук (1789 рік, перший американський член Петербурзької АН).
Він був масоном, і входив в найбільшу масонську ложу «Дев'ять Сестер». Попри поганий стан здоров'я у 1787 році, не був присутній лише на кількох засіданнях, куди його носили на спеціальному кріслі. Хоча він не погоджувався з деякими положеннями Конституції, але вважав, що жоден інший конвент не створить кращого документа.
Помер 17 квітня 1790р. На його похорон у Філадельфії зібралося близько 20 000 осіб.
В основі політичних поглядів Бенджаміна Франкліна лежала концепція природних і невід'ємних прав людини, до яких він відносив життя, свободу, власність. Виступав за відокремлення колоній від метрополії та проголошення політичної незалежності, проти посилення ролі виконавчої влади, зокрема, проти надання Джорджу Вашингтону надзвичайних повноважень, за встановлення загального виборчого права, не обмеженого майновим цензом, був рішучим противником рабства. За своїм філософським поглядам Бенджамін Франклін примикав до деїзму. Ортодоксальним церковним догмам протиставляв ідею «природної релігії», в якій роль бога зводилася до акту створення світу. Сформулював трудову теорію вартості.
Дейл Карнегі про нього писав: «Якщо ви хочете отримати чудові поради про те, як поводитися з людьми, керувати самим собою і вдосконалювати свої особисті якості, прочитайте автобіографію Бенджаміна Франкліна — одну з найбільш захоплюючих історій життя». Рішенням Всесвітньої Ради Миру ім'я Франкліна включено в список найбільш видатних представників Людства.
Як учений він був помітною фігурою в історії фізики, зробивши відкриття в галузі електрики. Б. Франклін ввів загальноприйняте тепер позначення електрично заряджених станів «+» і «-»; пояснив принцип дії лейденської банки, встановивши, що головну роль у ній відіграє діелектрик, що розділяє електропровідні обкладки; встановив тотожність атмосферної і одержуваної за допомогою тертя електрики і навів доказ електричної природи блискавки; встановив, що металеві вістря, з'єднані з землею, знімають електричні заряди з заряджених тіл навіть без зіткнення з ними і запропонував у 1752 році проект блискавковідводу; висунув ідею електричного двигуна і продемонстрував «електричне колесо», що обертається під дією електростатичних сил; вперше застосував електричну іскру для вибуху пороху; зібрав ґрунтовні дані про штормові вітри (норд-Ости) і запропонував теорію, що пояснює їхнє походження; отримав патент на конструкцію крісла-гойдалки; винайшов економічну малогабаритну піч для дому (1742) (англ. Franklin stove — піч Франкліна, або англ. Pennsylvania fireplace — Пенсільванський камін); удосконалив скляну гармоніку; розробив власну систему управління часом; винайшов біфокальні окуляри (1784); за його участю були проведені вимірювання швидкості, ширини і глибини Гольфстріму, і цю течію, назву якій дав Бенджамін Франклін, було нанесено на мапу (1770).
Будучи пошт-директором, він звернув увагу на скарги, що поштові пакети, що висилаються з Фалмуту в Нью-Йорк, йшли на два тижні довше, ніж звичайні торгові судна з Лондона до Нью-Порта (місто розташоване дещо на схід від Нью-Йорка). Виявилося, що виною тому був Гольфстрім. Поштовими суднами командували англійські моряки, незнайомі з цією течією, а торговими суднами — американські моряки, які замолоду брали участь у морських промислах біля берегів Америки. За наполяганням Франкліна моряки стали наносити свої спостереження на карти, результатом чого стала перша карта Гольфстріму.
Основні твори Франкліна: «Міркування про свободу і необхідність, насолоду і страждання»; «Досліди і спостереження над електрикою»; «Необхідні поради тим, хто хотів би стати багатим»;
«Шлях до достатку»; «Альманах бідного Річарда»; «Свисток» (лист — розповідь). Йому належить авторство афоризму «Час — гроші» (з «Рад молодому купцеві», 1748).
Б. Франклін передбачив появу кріоніки. Рівно через 200 років після появи його напівжартівливих міркувань про «Подорожі в бочці мадери», було кріоновано першу людину.
Б. Франклін і А. Гамільтон — державні діячі США, зображені на банкнотах, але які при цьому не були президентами. Б. Франкліна зобразили на банкноті номіналом 100 доларів з 1914 року.
Дослід Б. Франкліна з повітряним змієм і отриманням заряду повторили в науково-популярній телевізійній програмі «MythBusters» (Руйнівники міфів) — 48 серія.
Як політичний автор і активіст він більше, ніж хто-небудь був автором ідеї Американської нації. Будучи дипломатом протягом Американської Революції, він уклав альянс з Францією, що допомогло захистити незалежність. Бенджамін Франклін — єдиний з батьків-засновників, хто скріпив своїм підписом всі три найважливіші історичні документи, що лежать в основі утворення Сполучених Штатів Америки як незалежної держави: Декларацію незалежності США, Конституцію США і Версальський мирний договір 1783 року (Другий Паризький мирний договір), що формально завершив війну за незалежність тринадцяти британських колоній в Північній Америці від Великої Британії.
Б. Франклін один з авторів американської Конституції (1787), найстаріший делегат Філадельфійського конвенту. За винятком, можливо, Джорджа Вашингтона, найвідоміша людина в Америці.
