КАЗКА
| Народ: Залізний вовк () | 1(7.00) | - |
| Альтернативні назви: Железный волк | ||
| У одного царя щось крало плоди із золотої груші в королівському саду, і з трьох королевичів лиш наймолодший, Мишко, доглянув злодія, хоч і не впіймав. Так починається ця історія, де залізний вовк допомагатиме Мишку здобути золоту птаху, золотогривого коня та золотокудру дівчину(© Oreon) | ||
| Народ: Иван царевич и серый волк () | 1(9.00) | - |
| Альтернативні назви: Иван-царевич и серый волк; Сказка об Иване-царевиче и Сером волке; Иван-царевич, серый волк и Елена Прекрасная; Сказка об Иване-царевиче, жар-птице и о сером волке; О жар-птице и волке | ||
| Дізнавшись, що золоті яблука з його царського саду краде жар-птиця, цар відправляє на її пошуки трьох своїх синів. Герой оповіді — царевич Іван, молодший із братів, - втратив свого коня, але натомість отримав у помічники аж ніяк не простого сірого вовка.(© Oreon) | ||
| Народ: Про жар-птицю та вовка () | 1(8.00) | - |
| Альтернативні назви: Иван-царевич и серый волк; Сказка об Иване-царевиче и Сером волке; Иван-царевич, серый волк и Елена Прекрасная; Сказка об Иване-царевиче, жар-птице и о сером волке; О жар-птице и волке | ||
Коментарі:
Сюжет "Іван-царевич та сірий вовк" - всесвітньо поширений сюжет. В українському фольклорі відомо близько 19 варіантів цієї казки, в російському – 30, у білоруському – 6 варіантів.
Найстаріша письмово зафіксована європейська казка про жар-птицю та сірого вовка походить від латинського збірника ченця Йоганна Габіуса «Скала-Коелі» (лат. Scala Coeli), виданого 1480 року. У російську усну традицію сюжет потрапив через лубок. (Вікіпедія)
Існують інші схожі казки. Наприклад, казка "Жар-птиця", де перша половина збігається з казкою про Івана-царевича та сірого вовка, у другій половині вовка немає, а допомагати царевичу в його пошуках будуть три баби Яги. Крім того, свою майбутню дружину Іван не викрадає, а рятує від шестиголового змія.
Фактично це варіація казки «Іван царевич та сірий вовк». Тільки замість золотих яблучок – золота груша, замість жар-птиці – золотий птах, замість сірого вовка – залізний. Присутній і придорожній знак, злі брати, але є і ряд відмінностей і по героях (додається мишка, песиголовець...), і за подіями (переслідування, два роки пустельництва...)
Найбільш поширений варіант казки - в обробці А. Н. Толстого («Іван-царевич та Сірий вовк», 1940), де діє цар Берендей; в російських народних варіантах діє цар Вислав або просто Цар, зустрічається також цар Данило, Дем'ян... За сюжетом може зустрічатися знаменитий камінь біля роздоріжжя (ліворуч підеш, праворуч підеш...), а може і не зустрічатися; вовк може в кінці роздерти злих братів, або Іван може їх помилувати.
Український варіант казки про Івана-царевича та сірого вовка більш спрощений, і на самому початку про сад із золотими яблучками та жар-птицю, що їх клює, не йдеться - царевичі самі захотіли світ побачити. Далі той же квест - молодший Іван-дурень йде від придорожнього каменю не тією дорогою, сірий вовк з'їдає його коня, але допомагає знайти жар-птицю, чудового коня і красуню (про Олену Прекрасну не йдеться).