Обрубане дерево знов зеленіє, І місяць із серпа знов повний стає; Се бачачи, чесні, не тратьте надії, Хоч доля гнівная вас гонить і б’є. \Іван Франко (Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 3)\
Класифікатор:
Анотація:
Примітки:
Перша публікація: «Грани» (Франкфурт-на-Майні), 1964, № 56.
Видання:
Відгуки:
