Афоризми

Імейл

Пароль

Пам'ятати мене

Забули пароль? Реєстрація

Не в силі Бог, але в правді. \Александр Невский\

Сортування по:

Пурпуром сонечко сходить,
Пурпуром криється в морі;
Так будь і ти все спокійний –
В щасті і в горі.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 1)

Мужню силу хоч похилить горе,
Та не зломить, в підлість не поверне;
Так і свічку хоч схили додолу,
Свого світла вниз вона не зверне.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 2)

Обрубане дерево знов зеленіє,
І місяць із серпа знов повний стає;
Се бачачи, чесні, не тратьте надії,
Хоч доля гнівная вас гонить і б’є.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 3)

Не цурається правди мудрець,
Хоч вона й з уст дитинячих буде, –
Так як в ніч, коли сонце зайшло,
Каганця не цураються люде.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 4)

Добру науку приймай, хоч її і від простого чуєш;
Злої ж на ум не бери, хоч би й святий говорив.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 5)

Хто має мудрість, а з неї
Ближнім не хоче вділити,
Той має скарб многоцінний,
В міх шкуратяний зашитий.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи: 6)

Навіть той, хто в призначення вірить,
Все ж трудитися мусить постійно:
Адже ж бачиш і сам, що без труду
Не горить і сухеє поліно.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 10)

Не звикай утертими стежками
Йти за другим сліпо, як у дим,
Бо як стануть пастухи вовками,
Треба вівцям пастися й самим.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 11)

Гість, дитя, і цар, і жінка
Мають всі один звичай:
Є що чи нема – байдуже,
Їм усе лиш дай та дай.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 13)

Щасливий той багач подвійно:
Піч повна дров, огонь горить, гогоче;
А в мене лиш одно поліно,
Та й те горіть не хоче.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 16)

Скупий – не пан своїх засіків повних,
А сторож, і приставник, і невольник.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 18)

Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить.
Дивнії перли виносить.

(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 19)

1 2 >