Треба мислити глобально, а діяти локально.

Марно стримувати навіжених від безглуздості. І зрештою, у світі нічого не зміниться, якщо стане на двох-трьох дурнів менше.

Життя — хитра штука. Щойно у тебе на руках опиняються всі козирі, воно вирішує зіграти в шахи.

Машина, що думає, зможе замінити не всіх фахівців - тільки думаючих.

Нам слід подумати про свою власну смерть і намагатися жити так, щоб смерть наша не стала для світу радістю.

Поки ти молодий, у старість не віриш.

Привітність, з якою ми приймаємо гроші, є просто дивовижною — якщо зважити на те, що ми всерйоз вважаємо гроші за джерело усілякої скверни і віримо, що багатій нізащо не зможе потрапити до Царства Небесного. О, як весело миримося ми з вічною погибеллю!

Даремними є спроби зробити глибини досяжними для кожного; а істина завжди ховається в глибині.

У цій химерній і заплутаній справі, яка зветься життям, бувають такі незбагненні хвилини й обставини, коли всесвіт здається людині одним великим поганим жартом, хоч вона ніяк не добере розуму, що в цьому жарті смішного, і має більш ніж достатньо підстав стверджувати, що сміються з неї самої.

Народжена в муках, людина мусить жити у стражданні і вмерти в недузі.

Та плутане, оманливе плетиво-життя біжить плином по основі; прямо штилі, поперек шторми; на кожен штиль припадає шторм. У цьому житті немає прямого, безповоротного розвитку; ми ступаємо не твердими сходинками, щоб зупинитися біля останньої, - від малечої несвідомості, крізь бездумну віру дитинства, крізь сумнів підлітка, скептицизм, а потім і крізь зневіру, до спокою зрілості...

Мне жаль небосвод этот синий,
Жаль землю и неба осколки
Мне страшно, что сытые свиньи
Страшней, чем голодные волки.