Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. \Ліна Костенко ("Записки українського самашедшого")\

   

Грузина маленького зросту притиснули в автобусі обличчям до високої жінки прямо їй під пахву. Він терпів, терпів, не витримав і каже:

- Слухай, балерино! Або труси одягни, або ногу опусти...



- Бабуню, хочеш сісти на моє місце?

- Дякую, синку, сяду, звичайно, ніжки то у мене хворі.

- Тоді не відходь, бабко, через п'ять зупинок я виходжу.



У переповненому автобусі перемовляється родина Новаків:

- Пепо, де ти?

- Пепо під сидінням, – відповідає дочка Гелія.

- А де валіза?



Інтелігентного виду старенька заходить у переповнений автобус.

- Панове! Невже серед вас немає джентльменів?

- Джентльменів повно, а от місць справді немає!