Зима, собачий холод, пізній вечір. Їде наскрізь промерзлий тролейбус. У ньому їде лише декілька людей, у тому числі молодий хлопець.

Зупинка. На зупинці входить бабка. Увійшовши в салон, бабця, оглянувши ряди порожніх місць, прямує до хлопця і мовить:

- Поступися немічній старенькій місцем, молодий юначе!

Хлопець: - Та ти що, бабко, он їх скільки вільних!

Бабця: - Та ж вони холодні, а у тебе HАГРІТЕ!

У вагоні швидкого поїзда пасажир звертається до провідника:

- Я попрошу принеси ще одну склянку чаю.

- Це вже десята склянка, яку ви просите за останні п'ятнадцять хвилин. Як можна стільки пити?

- Я не п'ю. У мене горить ковдра.

Дивлячись, як мама приміряє нову шубу з натурального хутра, Вовочка зауважив:

- Мамо, а ти розумієш, що ця шуба - результат жахливих страждань бідної, нещасної тварини?

Мама подивилася на Вовочку суворо і відповіла:

- Як ти можеш так говорити про рідного батька?!!

Ти дурень, - каже дружина чоловікові, - і діти твої дурні, і батьки, і все, що ти робиш, ти робиш по-дурному. Взагалі, якщо відбудеться всесвітній конкурс дурнів, ти займеш на ньому друге місце.

- Чому ж друге, - дивується чоловік, - а не перше?

- Бо ти дурень!