Е.Т.А Гофман «Володар бліх»

Цікаві казки писав маестро Гофман, їх і до кінця дитячими не назвеш і вся ця феєрія чарів у поняття дорослої аудиторії теж не вміститься. Картини, які він зображує словами, часто складно собі уявити, наприклад битва на оптичних приладах; чайник, який у той же час чаклунка; студенти, які розмовляють, перебуваючи ув'язненими в банках на столі і не знають про це; пихатий Цахес, що привласнює собі чужі досягнення, та й той же бій лялькового та мишачого війська. Багато таких картин і в Володарі бліх — настільки буйна фантазія у автора. У цьому плані мені дуже сподобалися ілюстрації Нікі Гольц, наскільки у неї виходило ловити ті моменти, які й уявити важко ?.

Сюжет Володаря бліх радує неймовірними перипетіями, коли звичайні люди раптом виявляються прибульцями з незапам'ятних часів у нових тілах (або як?): Принцами п'явок, Чортополохами, прекрасними принцесами, древніми мудрецями, геніями чи навіть самим царем Секакісом. Колишні пристрасті починають розгорятися по новому. Незрівнянна за красою голландка Дертьє Ельвердінк раптом виявляється чарівною принцесою Гамахеєю, а то й називає себе малюткою Аліною. Головний герой Перегрінус Тис, сам по собі найцікавіший персонаж, який продовжує жити дитинством і цурається галасливого життя, несподівано стає залученим до самої гущі всієї цієї круговерті. Він, який цурався заговорити з будь-якою дівчиною або просто подивитися на неї, раптом опиняється в різдвяну ніч на темних мерзлих вуличках нічного міста з чарівною дівчиною на руках, що обіймає його за шию своїми ніжними неземними ручками і обсипає його поцілунками, і цю свою дорогоцінну ношу наш Тис тягне, звичайно, до себе додому, піднімаючи хвилю пересудів, і навіть отримує звинувачення у викраденні та потрапляє до в'язниці.

Але видно така магія цієї ночі, що незважаючи на всі перипетії сюжету, нашому герою таки доведеться розрубати цей гордієв вузол і знайти нарешті своє справжнє кохання, попутно повернувшись у світ, до людей. А на сторінках цієї повісті можна зустріти, крім всього іншого, такі описи зародження романтичних піднесених почуттів, або картини мистецтва спокуси, які мені не доводилося зустрічати в інших казках. Ось, наприклад, лиш невеликі уривки:

«Та раптом, бог його знає як, уста незнайомки опинилися так близько біля його уст, що не встиг він ще й подумати про поцілунок, як уже поцілував її; можна собі уявити, що він після цього знов і вже остаточно втратив дар слова... І все ж таки серед того жаху, коли він підводив очі і назустріч йому з-під довгих шовкових вій зорів переможний погляд найчудовіших у світі чорних очей, коли він відчував солодкий подих прекрасної істоти, електричну теплоту її тіла,- все ж таки в ньому блаженно-болісним тремтінням озвалося невимовне бажання, якого він досі не знав... І тоді Перегрінус, не довго думаючи, підхопив на руки легеньку, мов пір'їна, даму і обережно закутав її у своє широке пальто. Та не пройшов він і десяти кроків із своєю солодкою ношею, як його все дужче й дужче почали заливати бурхливі хвилі палкого бажання. Він біг вулицями, немов причинний, і вкривав гарячими поцілунками шию і груди чудесної істоти, що міцно горнулася до нього.»

Або ось ще «казкова» картина: «Принцеса лежала на канапі, спершись на руку своєю ангельською голівкою, і чорні кучері розтікалися крізь лілейно-білі пальчики. Було на що подивитися! Одягнена вона була в саму сріблясту тафту, а крізь неї просвічували гарненькі груди й повні ручки. На ногах у неї були золоті черевички. Один спав, і я побачила, що дама без панчіх; висунувши голу ніжку з-під сукні, вона перебирала пальчиками так мило, що очей не можна було відвести.»

Але сенс, глибина даного твору набагато ширша різдвяних чудес чи описів метаморфоз героя під дією незвіданого кохання. Тут знайшлося місце відмінному гумору чи сатирі, коли Радник Кнаррпанті намагається юридично обґрунтувати арешт пана Тиса, філософським роздумам на тему дружби, зречення коханої заради старого друга чи заради того, щоб стримати раніше дане слово; роздуми про нюанси можливості бачити справжні, таємні думки оточуючих людей і багато чому ще. Це чудова, чарівна, багатопланова, не схожа на інших казка, і не потрібно все зводити до загального божевілля звичайних бургерів, адже той же майстер-блоха діє і в теперішньому часі, і Левінгук за його допомогою давав свої блошині вистави до прояву інших перетворень...