Філіп К. Дік «Дивний рай»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, іронічний/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: поза Землею/1, планети іншої зоряної системи/1,
- Час: далеке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: інопланетяни/1, контакт/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Видання:
Відгуки:
У християнській релігії є 10 основних заповідей, серед них є заповідь «не чини перелюбу». Герої цієї розповіді потрапляють на планету, що нагадує їм легендарний Едем, тобто Рай, де зустрічають жителів подібних до людей. Але, як з'ясовується, це найдавніша раса, яку для землян і можна вважати богами. Взагалі, так воно по суті й було, оскільки мешканці планети живуть уже тисячі років, неодноразово навідувалися на давню Землю, Єгипет тощо; зокрема з'ясовується, що це вони навчили людей грі у шахи.
Далі настає драматична розв'язка, як мені здалося, у дусі Шеклі, хоча останню третину оповідання я вже чекав на щось подібне. Мені взагалі оповідання сильно нагадало Шеклі ?. Так от, топограф Брент явно вважає себе нащадком мавпи і поводиться відповідно, а вважай він себе творінням давніх богів і шануй їх заповіді - і все було б інакше. А так, прикро за людство, навіть із самого початку, як тільки висадилися, Брент уже хотів випендритися, хотів полювати, хотів трофеї, хотів убивати. Ну що це, як не агресивна мавпа? Як люди на такому ступені розвитку можуть входити до оселі богів? Якої ще кінцівки можна очікувати за такого ставлення до життя, природи тощо? Навіть планета називається ще недоторканною, оскільки на ній немає ще куп гниючого сміття, що залишає по собі сучасна високорозвинена людина, яка підкорила космос. Прикро, так? Але оповідання сподобалось.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!