Корнел Вулріч «Строк минає на світанку»

Вельми таки непоганий детектив, як на мій смак, до того ж виразно своєрідний. Сучасне місто тяжіє над людиною, раз потрапивши в його сіті, вам, можливо, не звільнитися вже ніколи. Але інша мудрість стверджує, що світ тісний, і на сторінках цього роману одразу дві такі спіймані людини сходяться разом, дізнаються, що обидва вони з одного провінційного містечка, більше того — практично сусіди, хоча ніколи раніше не зустрічалися. Разом вони вирішують повстати проти Міста і порвати з ним. Але не тут то було, Місто так просто не відпустить свою здобич, і наші герої виявляються вплутаними в історію з трупом. Щоб Місто не тягло свої щупальці слідом за ними, цій парі потрібно виплутатися з кепської історії, знайшовши справжніх вбивць, і полишити його. Часу в них — до світанку.

Навіть не знаю як визначити стиль детективу: нуар — не нуар, початок більш інтригуючий, трохи навіть містичний, кінцівка, щоправда, вже трохи змазується, хоча загалом — мені сподобалося.

Місто, до речі, - Нью-Йорк.