Микола Носов «Незнайко в Сонячному місті»

Ось воно, нарешті! Я вперше прочитав опис комунізму, вірніше країни, де він переміг і був таки добудований, хоча і лише у літературній формі! Ось таким він і мав виглядати, і це чудово! Перед цим кровожерна країна, тюрма народів, понад 70 років його будувала і навіть хоча б віддалено не наблизилася до того, що описано у цій чудовій книжці. А скільки життів, доль, цілих народів було покладено на вівтар цієї будови, і який наприкінці шляху мав би бути дивовижний результат... Видно не дарма все ж таки жанр даного твору — КАЗКА. Бо тільки в казці це й можливо. Але навіть тут лише три якихось осла легко можуть пустити під укіс весь соціальний устрій, якби не було під рукою вищої сили у вигляді чарівника, щоб їх зупинити і повернути все як було. Як же тоді вони дійшли до такого процвітання, у них що, своїх ослів не було?

Я, звичайно, читав цю книгу в дитинстві і вона мені дуже сподобалася, щоправда я не вдавався у нюанси соціальної побудови суспільства і не знав таких розумних слів і категорій, якими можу оперувати тепер, коли читав цю книгу вже своїм дітям. У дитинстві мене вражала чарівна паличка, запам'ятався хлопцеві і гусеничний мотоцикл, віслюки перетворені на людей — як і з Шариковим, нічого хорошого з цього не вийшло. А про країну добудованого комунізму це я відкриваю для себе лиш тепер. Я читав і праці Єфремова (Туманність Андромеди) і Лема (Повернення із зірок)... але ви мене не переконаєте — це все було не те, не комунізм. А тут він — у чистому вигляді, а комунізм у чистому вигляді — це казка, тому Носов — чудовий письменник, не дарма він родом із Києва; тим більше, що й крім цього, в книзі багато достойностей.

Наші герої з першої частини здаються дорослішими, хоча анітрохи не змінились. На жаль більшість коротульок, що вже полюбились, ми тут не зустрінемо, зате з'явиться ще один чудовий персонаж — Пістрявенький — запам'ятався мені з дитинства своїм цікавим життєвим кредо — нічому не дивуватися, зведеним у ступінь і доведеним до абсурду. Дивно, що за першою частиною герої були коротуни в середовищі величезного світу - вражали описи величезних фруктів, перепилювання їх хвостиків і спилювання грибів пилкою і т.п., то тепер, у їхньому світі чомусь виявляються такі ж дрібні тварини і враження від їхнього світу у другій частині вже наближається до нашого розміру. Виявляється крім містечок коротунів подібних до Квіткового з першої частини, де на все місто один автомобіль і той поламаний, існують міста - індустріальні центри, подібні до Сонячного, на його тлі Квіткове місто — забуте село з папуасами. Це чесно кажучи виглядає трохи дивно: великі досягнення першої частини на кшталт водопроводу зі стебел якоїсь трави і Знайкіна повітряна куля на тлі автоматичних фабрик та атомних стільчиків...

Згоден, що численні технічні описи місцями трошки починають набридати, але наприклад гусеничний мотоцикл мені запам'ятався з дитинства і деякий час тоді розбурхував мою дитячу фантазію. А інші технічні пристрої дивують і тепер, хоч це і казка, але дивують даром авторського передбачення, Носову вдалося передбачити лазерний принтер (Xerox почала розробку першого такого пристрою лише 1969 року), штучний інтелект, шахові програми здатні перемагати гросмейстерів, пласкі екрани, системи вуличного відеонагляду та багато іншого. В Еміратах є будинки, що обертаються! Це вийшло в нього краще ніж у деяких н/п-фантастів. А деякі його прогнози ще чекають свого часу, але ми бачимо, що людство рухається в цьому напрямку, це й автоматичні таксі та комбайни, де один оператор керує прибиранням одразу кількох полів... Інші технічні вигадки, типу просунутого умивальника, шафи або кухонного ліфта просто кумедні, хоча, здається навіть у Лема був схожий кухонний пристрій.

Для дитини книга ненав'язливо повчальна. Совість, як внутрішній цензор. Ми розібрали з дітьми як безглуздо виглядає божевільна гонка за модою. Солідарний я з автором і з приводу какофонії та подібного театру. Прикольно виглядає наприкінці книги і Пончик, що тягнув усе поспіль собі про запас. Легко можна дійти висновку, що насправді чарівна паличка була Незнайці для щастя не потрібна і лише в результаті плодила проблеми, ну насправді не вважати ж серйозним миттєве бажання ящика морозива?