Енді Вейр «Марсіянин»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Енді ВейрМова оригіналу: українська
Час написання: 2012
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, наукова фантастика/1, планетарна фантастика/1, виробничий/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, поза Землею/1, Марс/1,
- Час: близьке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: робінзонада/1,
- Перебіг сюжету: лінійно-паралельний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Чергова місія на Марс через потужну пилову марсіанську бурю була екстрено згорнута і евакуйована. Під час евакуації із Марком Вотні - одним із астронавтів місії - трапився нещасний випадок, його товариші вирішили, що він загинув, і покинули планету без нього. Проте йому пощастило залишитися живим, але чи надовго? Бо ж до наступної місії чекати чотири роки, а харчів обмаль. Та й не тільки харчів - всі місії були жорстко обмежені в часі і ніхто не розраховував на такий строк навіть близько...
Примітки:
У романі під авторством Джеймса Корі «Babylon’s Ashes» (2016) згадується космічний корабль із назвою «Марк Вотні», так як Mark Watney - головний герой «Марсіанина». Це така дружня пасхалка, хоча автори в жовтні 2015 навіть пожартували, що домовились писати в одному всесвіті. Типу дія «Марсіанина» відбувається у тому ж всесвіті, що і цикл «Expanse» (Простір)...
Видання:
Відгуки:
Роман цікавий, його можна наводити як еталонний приклад науково-популярної фантастики. Складається враження, що автор якимись чином дотичний до теми, про яку пише, або принаймні багацько часу витратив на її вивчення. Пригоди, дії його героя виглядають реалістично і справжньо. Задавшись ціллю знайти якийсь прокол в романі, одне що мене збентежило, так це можливість таких потужних бурь в сильно розрідженій атмосфері Марса. Але виявилось, як стверджує інтернет, що це не прокол, а дійсність - такому стану справ сприяє менша сила тяжіння червоної планети, і пилові бурі стають можливими навіть за такої розрідженості.
З геополітичною ж складовою вийшло все не так радужно. В те, що весь світ із завмиранням спостерігатиме за поверненням одного американця, а китайці навіть пожертвують своїм кораблем, автору може і хочеться вірити, але реальність, вона трохи інша. Взяти навіть війну, яка триває в Європі з 14-го року і мало кого цікавила, поки лік жертвам не пішов на тисячі щодня. Все далі глибокого і найглибшого занепокоєння не рухалось, та й то лише на офіційному рівні. А тут один американець на Марсі.. не лестіть собі, ісламський, та й не тільки, світ ще б ритуальні святки встроїв із такої нагоди. З іншого боку в книзі навіть ні трохи не тхне москалем - виявляється допомогти Америці у космічній справі здатним був лише Китай?... Бачив, бачив гнівні відгуки про автора москальською ?.
Далі звертає увагу на себе чудовий гумор автора. Його герой не піддається смутку, а жартує над собою та іншими, намагається сприймати реальність з гумором, так легше пережити те, що із ним сталося. Все ж, що він робить на Марсі, потім занотують в підручники як речі вперше досягнуті людством: куди б він не подався - вперше стає нога людини, він перший колоніст, фермер на Марсі і навіть перший космічний пірат, оскільки захоплює чужу станцію... І тому подібне.
Водночас роман Марсіянин це приклад того, коли краще спершу прочитати роман, а вже тоді дивитися його екранізацію. Мені якраз випало навпаки. Оскільки книга і фільм дуже схожі (фільм досить гарно відображує книгу, хоча і скорочено), то читаючи книгу після фільму, я вже не надто переймався долею героя, та й жодних несподіванок не очікував. І цього мені трохи бракувало.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!