Крессида Ковелл «Як приручити дракона»
- Середня оцінка:
- 9.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1, героїчне/1, гумористичний/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: середньовіччя (з V ст. по XV ст.)/1,
- Сюжетні ходи: конфлікт батьків і дітей/1, становлення, дорослішання героя/1, фантастичні істоти/1, дракони/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова література/1,
Анотація:
Ви, може, не знаєте, та колись кожен вікінг мав власного дракона. Інші народи приручали собак, коней, буйволів... А вікінги - драконів. Однак юний вікінг спершу мусив упіймати собі дракона. Це було непросто. Потім - приручити його, а це ще складніше. Усе разом називають випробуванням драконячим вихованням. Того, хто його не пройде, виганяють із племені.
Коли Гиккус, геть не кремезний юнак, син вождя племені патлатих розбишак з острова Лобур, вирушив на лови свого дракона, він не сподівався, що пройти випробування буде легко. Проте навіть не підозрював, що йому з дракончиком Беззубком судилося стати героями!
Твір є частиною:
Видання:
Відгуки:
По-перше я таки дорослий, по-друге спочатку я дивився мультфільм і він мені сподобався. Власне мультфільм я дивився вже давно, але саме він - причина прочитання тепер книги. І третє – книга мені теж сподобалася! Хоча, безумовно, фільм і книга абсолютно різні сутності, і напочатку це трохи створювало дисонанс.
Також мені здалося, що авторка писала для себе і від душі, а не черговий комерційний опус. Наприклад, я читав кілька книг популярного тепер Ніла Геймана, теж не погано, але я там чітко відчував комерційну складову. Може я не правий, але в сказанні про кумедних вікінгів я такого не відчув. Як і не відчув, що це суто дитячий продукт. Ось, наприклад, творчість Ліндгрен чи Волкова — безумовно дитяча, а Приручення драконів я читав як певну гумореску з дружніми авторськими шаржами на полях. Вона добра, легко і плавно читається, десь несподівана чи оригінальна (ті ж ручні дракончики) і мені було цікаво.
Ось чого тільки вартий головний герой чи точніше його ім'я - Іккінг Кривавий КАРАСИК III? Як додавання до жорсткого нордичного імені одного слова "Карасик" змінює все сприйняття ?. А метод виховання драконів — «кричіть на нього» — і кінець книжці, хіба не оригінально? А якщо дракон ну ду-у-у-у-же великий, то, відповідно, кричати потрібно - ну ду-у-у-у-уже голосно, і все селище вийшло на стрімчак щоб голосніше кричати?. Характер драконів теж вийшов несподіваним. Отже прочитав із задоволенням, книга підняла настрій (і мені й дитині-студентці), за що автору подяка.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!