Шарлотта Комон де Ла Форс «Persinette»

Із цією казкою ознайомився, коли дізнався, що саме вона стала однією з прабатьків, з якої списали сюжет брати Грімм своєї знаменитої Рапунцель. Хоча тут спадковість ще більш заплутана, оскільки сама мадам де Ла Форс теж взяла сюжет із казки італійця Джамбаттіста Базіле, під назвою «Петросинелла» («Петрушечка»), а між мадам та Грімм був ще варіант Фрідріха Шульца.

Як би там не було, але дана казка (у перекладі М. Гістер) довша, мені здалася добрішою, органічнішою та цікавішою, хоча сюжети вельми схожі. З відмінностей: у Персинетті фея, а не відьма, хоч і доброї цю фею назвати складно, вона по суті виміняла дитину на оберемок петрушки, подарувала дівчині чарівну красу і оселила її у вежі з чистого срібла; принц тут не просто скористався наївністю дівчини, а перед цим запропонував їй стати його дружиною, так що те, що вони на якийсь час виявилися розділені цілком заслуга «феї», яку чомусь розлютив такий розклад. Принц не подряпав очі об колючки, а осліп, коли кинувся з вежі від розпачу, що більше ніколи не побачить свою кохану; фея забезпечила вигнану Персінеллу, змушену тепер самотужки у хижці ростити двох дітей, принца та принцесу, ресурсом нескінченних бісквітів тощо. Тобто відмінності є, але вони не такі істотні, хоча через більшу кількість подробиць, що пояснюють ті чи інші нюанси, сюжет «Персинетти» рухається плавніше і мені здався цікавішим за «Рапунцель».