Едгар Аллан По «Муза Арнгейм, або Декоративне садівництво»
- Середня оцінка:
- 7.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1842
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- магічний реалізм/1, філософський/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Примітки:
Початковий варіант оповідання називався «The Landscape Garden».
Схожі твори:
- Едгар Аллан По Landor's Cottage (архітектурно-паркові вишуковування)
Видання:
іноземною:
(російська)
Відгуки:
Оповідання явно вибивається з моїх уявлень про По, тут варто було б чекати якогось прихованого, але важливого для автора підкладу. Можливо так і є, і частину твору автор присвячує філософським викладкам, як досягти щастя і в чому може полягати рай на землі. Саме цим, побудовою земного Едему, і будуть займатися герої іншу частину твору. Хоча «займатися» — це надто сильно сказано, бо ж стиль оповідання досить сухуватий, без діалогів і дії — оповідання та роздуми.
Щодо самої ідеї, то, звичайно, можна придумати багато бездарних способів просадити багатство, обраний автором спосіб набагато піднесеніший і назвати його бездарним язик не повертається, але результати все одно чимось схожі. Герой автора (а може сам автор?), подібно до історії з Вавилонською вежею, надумав перевершити Творця і поправити трохи в його творінні, аби досягти ще більшої краси. Воно, звичайно, в описі автора все просто і реалістично, тільки потрібно мати достатньо грошей — за автором — така єдина виходить проблема. Насправді ж це чиста фантастика і у реальності, нехай і величний задум автора, не минув би вщент розбитися об повсякденну прозу життя:
- Те, що для автора грандіозно і вишукано в інших може викликати лиш поблажливу усмішку і навпаки, скільки людей - стільки і смаків, думок і у різних людей може бути різне відчуття прекрасного. Наприклад ідея плисти (вбити) цілий день, заради того, щоб побачити захід сонця в маєтку Арнгейм для багатьох практичних людей може бути дивною.
- Вся чаруюча краса зав'язана на певний момент та місце. Скільки відвідувачів на день зможе перевести кораблик зі слонової кістки, щоб насолодитися моментом заходу сонця?
- Якщо власник маєтку не в курсі, то захід сонця не прив'язаний до абсолюту, в році є різні сезони, більш того, навіть сама тривалість дня сильно варіюється, а певні квіти і рослини дають задуманий ефект теж лише певний момент у році, а при їх комбінації ймовірність, що щось із чимось не зійдеться і описаний автором ефект буде не повний, ще збільшується.
- Навіть у ідеальну пору може бути погана погода й суперечка з Творцем знову буде програна! Як це символічно цілий рік чекати на ці три дні у році для повного розкриття Едему і розбитися всім сподіванням навіть не об бурю, а просто похмурий день 🙂.
- Але навіть за ідеальних умов 365 днів у році, намальована автором ідилія швидко розбилася б об сувору людську реальність і просте людське свинство/скотство — човен розбили б на шматки дорогої слонової кістки, а ворота вночі тишком-нишком розпиляли б на золотий лом...
Будь-який вітер, будь-яка хмаринка, листок, що впав і зів'яв, вже, за автором, порушують гармонію... Чи є сенс витрачати такий кошт на таку примарну та ефемерну ідею гармонії? Чи не краще навчити себе бачити прекрасне в тому, що є, а не дошукуватися недосяжної «досконалості»?
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!