Едгар Аллан По «A Tale of the Ragged Mountains»
- Середня оцінка:
- 7.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- містика/1, психологічний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Азія/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Видання:
іноземною:
(російська)
Відгуки:
Початок оповідання мені здався як одна з історій «Похованих живцем» і я його так і читав, як продовження, чекаючи чогось схожого. А чого ще можна очікувати «від молодої людини» з «невралгічними нападами» в оповіданні під назвою «У Крутих горах» — думав я — як не ще однієї варіації на улюблену тему автора, тему смерті в різних антуражах, на кшталт поховання живцем у Крутих горах під час (через) якогось нервового нападу? Хоча з темою смерті я таки вгадав (смерть тут зустрілася навіть двічі), але новела несе в собі зовсім іншу сюжетоутворюючу ідею, при чому ідею на межі натяків, і не почитай я відгуків інших читачів, я би, напевно, так і не осягнув всього їх розмаїття і не усвідомив їх більшої глибини і варіацій смислового підґрунтя, ніж здалося мені по прочитанні на початку. Зізнатися, до прочитання інших відгуків, все оповідання залишалося для мене в дусі ще однієї новели автора — «Лігейя», де герой балувався опіумом, отруїв свою вже другу дружину, а всім розповідав, що це зробив не він, а примара його першої палко коханої дружини. Тільки тут герой бавився не опіумом, а морфіном 😕.
Хоча, як водиться у автора, тема смерті не була єдиною і всілякі містичні натяки на інші улюблені автором теми рясно присутні з самого початку оповіді і всіляко намагаються заплутати і відірвати від основної теми: молодий чоловік, який тільки на вигляд молодий, а так може йому і років сто...; страждає певними нападами; має якогось лікаря, який супроводжує його по світу і захоплюється месмеризмом (так, так — куди вже без нього); і між ними таємничий та унікальний месмеричний зв'язок! (пам'ятаєте, як ще в одному оповіданні автора — «Правда про історію з містером Вальдемаром», — подібний месмеричний зв'язок тримав навіть небіжчика?); а чого вартує лише опис зовнішності героя, що постраждала, як нам подається, від його постійної невралгії...
У результаті, поміркувавши і почитавши відгуки, можу виділити такі варіанти підґрунтя того, що все ж таки відбувалося в оповіданні: 1. Герой Олдеб загинув в Індії в Калькутті в місті Бенарес від рани у скроню, переродився (народився заново) в Бедло(у) - у них імена читаються задом на перед, потім навіщось знову загинув від укусу п'явки у скроню. 2. Дух загиблого Олдеба вселився в Бедлоу, привів до невралгії і звів Бедлоу зі світу. 3. Олдеб отримав серйозну травму, дивом вижив, втратив пам'ять і жив далі під виглядом Бедлоу - чоловіка невизначеного віку, який страждає на невралгію, але стара рана його таки доконала. І найреальніший варіант 4. — таки зловживання наркотиками призводить до сумних наслідків.
До речі морфієм ще Булгаков балувався, що теж знайшло відображення в його творчості. Тільки якщо у По опіум, морфій — це завжди весело, містично і невимовно реалістичні глюки, то у Булгакова це все таки біда...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!