Ребекка Кван «Макова війна»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1, героїчне/1, епічне, класичне/1, темне/1, багато інтриг/1, військовий/1, психологічний/1,
- Місце дії: інший світ, не пов'язаний з нашим/1,
- Час: невизначений час/1,
- Сюжетні ходи: бойові мистецтва/1, дружба, товариші/1, становлення, дорослішання героя/1, фантастичні істоти/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла з віковим обмеженням/1,
Анотація:
Cирота війни з глухої провінції зробила неможливе — на відмінно склала загальноімперський іспит Кедзю для вступу в військову академію. Це стало несподіванкою для всіх: екзаменаторів, які не могли повірити в те, що бідна селючка здатна на таке; опікунів дівчини, котрі планували видати її заміж та розширити незаконну торгівлю опіумом; і для самої Жинь, яка нарешті відчула себе вільною. Намагаючись протистояти могутнім ворогам і хапаючись за будь-яку можливість залишитись у військовій академії Сінеґард, Жинь відкриває в собі схильність до шаманізму і зв’язок із богом вогню. Цієї сили навіть забагато для успіху в Академії, та чи не замало її буде на полі битви під час війни? І якої платні забажає від неї мстивий бог Фенікс?
Примітки:
Твір є частиною:
- Макова війна / The Poppy War (цикл)
Видання:
Відгуки:
Історія захопила з першої сторінки. І не відпускала до останньої - не могла думати ні про що інше, поки не дочитала її. Вона жорстока й безжальна, але й справжня, жива, реалістична. Справді: жорстокості в ній забагато, але виявилось, що більшу її частину авторка переписала з підручника історії китайсько-японських війн. Попри давність тих подій, проводяться паралелі з сучасністю. Геноциди цілих націй. Винищення людей, бо їх просто не вважають людьми. Підіймаються питання, які давно не нові: ну, чому? Ну, за що? А якщо знищити їх так, як вони нищили нас, то що після тебе залишиться? Знищити цілі мільйони невинних людей.... Невинних, справді? Оце засудження героїні вкінці якесь дитяче. Під людьми, яких вона винищила, я бачу лише москалів. І це не винищення невинних людей - це винищення людей, які підтримують війну та геноциди, які радіють кожному звірству, які вчинили їхні вояки, які відправляють синів на смерть - і гордяться їхньою смертю, наче вони загинули у священній війні, захищаючи дім, а не як собаки, які прийшли нищити, мордувати і ґвалтувати!
Персонажі в цій книзі живі. Їхні бажання та сумніви, страхи, відчай та порожнеча. На початку чомусь провела паралель із сучасним кіномистецтвом. Де не треба нічого робити, щоб щось досягнути, не треба вчитись, працювати... Головна героїня Жинь ледь не вмирала, так вчилась. Бо це був єдиний шанс. Її дитинство жахливе. Її зусилля нелюдські. Зусилля здати екзамен, потрапити в найкращу - єдину безкоштовну! - академію. І ці події не натягнуті, а реалістичні.
Багато дій Жинь я засуджую, але їх можна зрозуміти. Що, зростаючи в таких умовах і такому ставленні, вона не хоче дітей. Що на турнірі вона ледве не вбила Неджу, але оця еволюція їхніх стосунків - це дійсно щось. На початку я боялась: тільки не треба оце "від ненависті до кохання"! Але виявилось, що книга без любовної лінії. Була еволюція "від ненависті до дружби". Бо одна річ - навчання у престижній академії, де Жинь - єдина безрідна сирота війни, а зовсім інша - ця сама війна. Мені дуже сподобалось, як вони подружились. І я дуже сподіваюсь, що якщо про його смерть не сказали прямо і не тикнули в неї носом разів десять, то, може, він ще живий)
Що здивувало, то це те, як гарно авторці-жінці вдалися моменти, які краще вдаються чоловікам. Поєдинки, тактики, стратегії... війна. Жорстокості забагато. Я вважаю, страхіття тих подій та атмосферу можна було передати і без "аж такого рівня жорстокості". Але після того, що діється в Україні, ніякі книги не страшні. Героїв не шкода, коли вони вмирають. На жаль, кінець трохи не дотягнув, впав градус атмофесфери та реалістичності. Як Алтаня можна погасити відром води? Після тієї могутності, яку йому приписали - відром води??? Якщо персонажі описані могутніми, хіба можна робити їх безсилими проти якихось мотузок і металу? Відра води?!
Не можна не згадати про наркотики у книзі. Сама назва "Макова війна" свідчить про них. "Опіумні війни" у Китаї - постійно відчувається історичність подій. Проблеми залежності, падіння, спустошення особистості... Засудження та відчай. Спілкування з богами через наркотики. Галюциногени. Цей момент... суперечливий момент...
Але також у книзі йдеться про вибір. Про те, що не можна перекладати вину на когось іншого - богів, долю, фатум. У людини завжди є вибір. Те, що зробила Жинь - зробила вона і ніхто інший.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!