Леонід Каганов «Диалоги рептильного мозга»
- Середня оцінка:
- 9.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: російська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, гумористичний/1, психологічний/1, соціально-побутовий/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Азія/1,
- Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
- Сюжетні ходи: винаходи та наукові дослідження/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,
Анотація:
Схожі твори:
Видання:
Відгуки:
Каганов виявився доволі цікавим автором. Прочитав ще одне його оповідання, сподобалось навіть більше за «Пікалку». Прикольно, що по назві навряд чи можливо хоч приблизно уявити про що оповідання, натомість назва безпосередньо пов'язана із змістом. Отже, в процесі еволюції мозок удосконалювався, з часом переходячи на новий етап, але не відкидаючи минулий апарат, а якби роблячи над старим нову, більш досконалу, надбудову. По типу свідоме і несвідоме. Тобто тепер виділяють три таких надбудови мозку і сама перша з них формувалась за часів рептилій. Отож на рептилоїдному рівні людський мозок не мислить абстрактними складними категоріями, а все зводить до первісних емоцій.
Над героєм оповідання провели певні маніпуляції і він став ловити прихований зміст фраз, тексту. Не те що людина сказала, а те що вона насправді думала, коли це говорила, емоції її фраз, безвідносно до змісту. Ну щось по типу "Оце я красавчик, як я всім втер носа...". Більше того, герой і сам так став розмовляти, незалежно від свого прагнення. І як йому тепер жити далі?
До речі, герой - ІТ-шник ?.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!