Михайло Коцюбинський «Пе коптьор»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: українська
Час написання: 1896, м. Алупка
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- психологічний/1, соціально-побутовий/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Україна-Русь/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Сюжетні ходи: любовна лінія, трикутник/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Бравий молдавський хлопець Йон, на чергових танцях із подивом для себе помітив незнайому дівчину Гашіцу, навіть спочатку подумав, що вона не з його села. Ну а далі за класичним сюжетом: примітив, полюбив, розлюбив... Ось тільки кінцівка відрізнятиметься від цього сюжету, принаймні для тих, хто не знає, що в молдавській традиції означає звичай «Пе-коптьор»...
Примітки:
Першодрук: Львів, журнал «Зоря», 1896, №22-23.
Видання:
Відгуки:
Ось чесно здивував мене Коцюбинський своїми творами, приємно здивував. Коли брав у руки невеличку збірку його творів, то, зізнатися, нічого особливого не чекав, з українською класикою знайомий ще зі школи і відкриваючи подібну книгу, вже налаштовуєшся на певний стиль, певну тематику, та що там казати — смуток і побут пригнобленого народу, твори про важку працю, боротьбу, несправедливість тощо. І в Коцюбинського все це є, але ось відрізняються його твори, то ще глибшим психологізмом, то несподівано захоплюють пригодницькою лінією, то, як тут, несподіваною кінцівкою.
Адже я поки читав, то знову ж таки підспудно вже налаштувався на певну кінцівку: знову сумно шкода, сльози та несправедливість, а інакше було б не реалістично. При цьому весь мій читацький досвід каже, що чекати треба суто реалістичності — немає в української класики мотивів попелюшок, добрих панів тощо, принаймні мені не зустрічалося. Я не стверджуватиму, що ця розповідь виняток з подібних правил і не розкриватиму кінцівку, але ось точно скажу, що вона мене здивувала і стала несподіваною?. Більше того, саме вона витягла все оповідання як мінімум на бал вище, я б і 9 поставив, але об'єктивно решта розповіді досить середня.
А сама історія достатньо банальна. У звичайному молдавському селі бравий хлопець спокушає дівчину, щиро клянеться їй у коханні, а потім поступово втрачає до неї всякий інтерес. При цьому назва оповідання в перекладі з молдавської означає «На піч», ну типу на ту, на якій ще Ємеля їздив з фольклору. Ось тільки до кінця читач (ну принаймні той, що не в курсі молдавських звичаїв, як я, наприклад) перебуває в повному невіданні: яким місцем ця назва відноситься до теми оповіді?
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!