Олександр Бєляєв «Острів загиблих кораблів»
- Середня оцінка:
- 7.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: російська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Світовий океан, моря, під водою, віддалений острів/1,
- Час: епоха новітньої культури (з XX ст. по наш час)/1,
- Сюжетні ходи: робінзонада/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова література/1,
Анотація:
1920-ті роки. В океані зазнає аварії трансатлантичний лайнер. Чудом уцілілих пасажирів - Реджинальда Гатлінга, заарештованого за злочин, якого він не скоїв, конвоюючого його в Штати детектива Симпкінса і прекрасну Вівіану Кінгман - течією відносить кудись у стоячі води страшного й таємничого Саргассова моря, де вони стають бранцями мешканців загадкового острова, створеного із занесених сюди протягом багатьох століть залишків кораблів усіх часів та народів.
Примітки:
Першу частину вперше опубліковано в 1926 році в журналі «Всемирный следопыт» (№ 3 і 4). У підзаголовку було зазначено: «фантастичне кінооповідання», а в редакційній передмові вказувалося, що це «вольний переклад» американського кінофільму. Глави оповіді Бєляєв, слідуючи кінематографічному прообразу, назвав «картинами», і вся побудова розповіді була дуже кінематографічною: різка зміна епізодів, що обриваються на самих гострих сюжетних моментах, швидкий розвиток дії, детективна інтрига.
Уже тоді Бєляєв додатково, порівняно з фільмом, увів у свій твір багато пізнавального матеріалу. Надалі, він написав продовження, другу частину повністю самостійну в сюжетному відношенні. Вона була опублікована у «Всемирный следопыт» у 1927 році (№ 6). У тому ж році вийшло перше окреме видання роману у видавництві «ЗиФ» (разом із романом «Остання людина з Атлантиди»).
Видання:
іноземною:
(російська)
Відгуки:
Заради зміни вражень після більш сучасних книг, іноді приємно перечитати такий уже досить літній твір пригодницької класики із колись спільного минулого. Хоч і він, як виявляється, плагіат, що трохи розчаровує... Хоча, пригадується, давним-давно, я здається вже його читав, чи читав щось подібне. Принаймні деякі сцени пробуджували в мені подібні спогади, особливо коли в трюмі корабля з сусіднього острова знайшлася здичавіла людина.
Легке розважальне чтиво, безперечно тепер більше розраховане на підліткову аудиторію. Типове пригодницьке оповідання, з уривками різних картин, щоб пригоди були різноманітними, хоч вони й не мають прямого відношення до основного сюжету. Тут вам і рибалка з прилипалами на черепах, і підводне занурення, і бій морських хижаків, епізод таємничої морської істоти, що відвідала їхній корабель і на цьому зникла з розповіді, спуск у трюм за бочками із золотом і т.д. При цьому місцями уривчасто й наївно, наприклад, чому на великому пароплаві вижило лише три наші герої, якщо пароплав не пішов на дно, чому всі інші або покинули його, або потонули? А як мешканці острова вирішували проблему палива та питної води? Усі кораблі постраждалі, понівечені, загалом у неналежному стані, а як туди занесло справний підводний човен?
Проте, думаю варто дати почитати своїм дітям, поки вік підходящий...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!