Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Столько пустых мест - и ни одной вакансии! \Народ\

   

Юрій Винничук «Місце для дракона»

Середня оцінка:
7.00
Оцінок:
1

Юрій Винничук
Місце для дракона
повість, 1990 р.
Мова оригіналу: українська


Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • фентезі/1, іронічний/1, психологічний/1, філософський/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1, Україна-Русь/1,
  • Час: середньовіччя (з V ст. по XV ст.)/1,
  • Сюжетні ходи: дружба, товариші/1, фантастичні істоти/1, дракони/1,
  • Перебіг сюжету: лінійний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,

Анотація:

Тут все навпаки. Головний герой – дракон Грицько – добрий, чуйний та освічений, але в королівстві все одно його хочуть знищити. Чому? Бо так вже заведено у світі, що драконів треба вбити, навіть якщо він нікому не чинить зла. Що ж це з людьми не так? Якісь перекручені порядки, норми та ідеали. Хіба ж вбивство одного ні в чому не винного створіння здатне зробити людей щасливішими? Народ завжди має когось проклинати, але ж на всіх драконів не вистачить…

© видавництво

Примітки:

Повість-казка


Твір є частиною:


Видання:

2015
2016
2019

Відгуки:

Oreon (2023-06-04) /

Поєднання досить непоганої дитячої казки на новий лад із дорослою філософією та політикою. Як на мене - таки трохи суперечливе поєднання. Не впевнений чи до душі мені таке і чи варто так робити, і що врешті-решт цим хотів донести автор...

Народ завжди має когось проклинати, але ж на всіх драконів не вистачить? Є наприкінці такий мотив. Суперечливо, дискусійно і непереконливо. За що постраждав Грицько? За це зняв один бал. Чи можуть люди почувати себе після цього людьми? Ладно князь, типу його усвідомлення скоєного автор намагався показати, та й хіба це усвідомлення, прозріння, називати когось товаришем, пити разом вино, слухати вірші - з думкою принести його в жертву? Заради чого? Типу важко стало на душі, пішов мокнути під дощем? А його дочка, інші, та й той же пустельник? Хіба вони нормально себе вели з точки зору людяності. Фактично повністю людяними тут були лише сам дракон та один із мандрівних лицарів. Так, швидше за все в юності він був такий же як його теперішній молодий зброєносець і лише з досвідом і сивиною він став Людиною із честю і гідністю. Проте князь і з сивиною цього не мав, хоча по суті він князь непоганий, навіть доволі хороший...

То що ж врешті решт хотів донести нам автор оцим своїм твором? Та хто його знає, не впевнений, що він сам це усвідомлює. Проте твір спонукає трохи задуматись і пошукати сенси, а значить - вартує, щоб його прочитати! Та й дракон Грицько мені сподобався - вірші писав, життя любив...

Власна оцінка: 7


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!