Сергій Ухачевський «Карпатський капкан»

Військові пригоди - жанр, у якому можуть не тільки лише всі цікаво розповісти історію, мало хто може це робити).

Сергій Ухачевський - один з них. Хоча, це було зрозуміло ще після прочитання його попередньої книги - "Божевільний рейд". І, так, "Карпатський капкан" було і написано, і видано раніше, але, я розповідаю про книжки за власною хронологією.

Головний герой роману - радянський розвідник. І це, в умовах сьогодення, досить незвично, особливо, з урахуванням розсекречених архівів СБУ-КДБ-НКВС. Але, не поспішайте з висновками.

Операцію "Карпатський капкан" було розроблено вищим керівництвом СРСР у 1946 році. ЇЇ суть - "взяти будь-яке містечко, що масово підтримує націоналістів, та силами перевдягнених бійців спецгруп оточити його та знищити... В першу чергу, продемонструвати Заходу, які негідники і мерзотники засіли в лісах Радянської України... а, по-друге, посіяти недовіру цивільного населення к бандерівському руху."

Реалізацію вказаної операції планувалось покласти на керівника резидентури Головного управління Держбезпеки СРСР по Західній України - Степана Крижня, якого після блискучої операції по знищенню німецької агентури в Білорусії спочатку призначили керівником однієї з диверсійних груп, а після закінчення війни "нагородили" відправленням у "глухий кут", в Карпати, подалі від Москви. При цьому, використати резидента намагались "втемну", не повідомляючи йому усіх подробиць операції.

Але, в той же час, з району дії групи УПА "Говерла" вийшов на зв'язок радіопередавач, як виявилося пізніше - це був законспірований агент МІ-6 полковник Франк,який у сорок другому році із загоном Управління спеціальних операцій був закинутий у Чехію для прикриття групи замаху на Гейдріха. До моменту надсилання повідомлення він вважався загиблим.

Оскільки, керівництво СРСР планувало вибори до Верховної Ради України в лютому 1947 року, а тому запросило багато іноземних журналістів для висвітлення "прозорих та чесних" радянських виборів, англійська розвідка вирішила надіслати "групу евакуації" полковника Франка під виглядом журналістів "Юманіте".

А з іншого боку, для контролю за Крижнем та ходом операції, керівництво МДБ надсилає двох спостерігачів - книжкового хробака Наконечного та перевербованого колишнього вояка УПА Сербіна.

Книга гарна. У всьому. Цікаві персонажі, навіть негативні, зокрема ті ж спостерігачі, один з яких постійно сипле цитатами світових класиків, а другий, розповідаючи про минуле, постійно плутає, на чиєму він боці: "У нас в загоні...е-е... в банді...Був теж один такий...Якось сотник наказав вибити червоних...е-е-е...наших із села... Ми й дали! Крові було..."

Або, помічник і хтось на кшталт ад'ютанта у Крижня - білорус Трохимович, колишній білогвардієць, який знайшов замерзаючого розвідника у зимовому лісі та п'ять кілометрів ніс його на себе, на "велику землю", та так і залишився поруч (пів-книги прочитав, думав, що це по батькові, поки не згадав, що у білорусів такі прізвища).

Ще цікавий момент, який на мій погляд, йде книзі тільки на користь. Переважно вона написана українською мовою, але коли спілкуються представники МДБ, мешканці Кремля, або карателі зі спецзагону, то роблять це російською, а розмови Трохимовича (а їх дуже багато) - білоруською (але все зрозуміло). Добре, що хоч лінію з британцями автор виклав рідною, а то б я гугл - перекладач загнав. (Ну, буде там ще декілька фраз французькою та іспанською, але їх небагато).

Сюжет... Ну початок його викладено вище, а за розвитком потрібно слідкувати особисто. Можу сказати тільки одне, книга не розчарує, якщо автор замахнеться на продовження, а, ще краще, цикл, Джеймс Бонд може подавати заяву до пенсійного фонду.

Ще один плюс - ілюстрації. Олег Кіналь намалював багато обкладинок до різних книжок, але, в цієї, йому дозволили) прикрасити й текст. Панове видавці (якщо ви тут є), не шкодуйте грошей на художників, вам це зарахується.

Я не казав попереднього разу, що з часом зберу та прочитаю всього Ухачевського (ну добре, не всього, для казок я вже дорослий). То я кажу зараз. Тим більш, що придбати залишилось тільки "Чужу гру".