Шарль Перро «Синя Борода»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: французька
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- жахи/1, психологічний/1, казка
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Європа/1,
- Час: середньовіччя (з V ст. по XV ст.)/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: дитяча література/1,
Анотація:
Примітки:
Джерелом послужила французька народна казка, легенда про підступного чоловіка. Існують дві традиційні версії походження персонажа Синьої Бороди, і обидві вони сягають сумнозвісних особистостей.
Згідно з першою, прототипом легенди міг послужити французький барон і маршал Жіль де Ре, який жив у XV столітті і був страчений за звинуваченням у вбивстві кількох дружин і ритуальних вбивствах від 80 до 200 хлопчиків з метою виклику демонів. Ці звинувачення, швидше за все, були сфальшовані. Так, дружина в нього була лише одна, а в народі після його арешту та смерті ходила казка, що диявол пофарбував його русяву бороду у синій колір за те, що той убив шість своїх дружин. Археологи, при обстеженні його замку, не знайшли жодних останків, що свідчать про масові вбивства та поховання. Можливо, барона обмовили на замовлення короля Карла VII, колишнього друга де Ре, а згодом його ворога. 1992 року французькі вчені домоглися історичної справедливості — організували новий «посмертний суд» у сенаті Французької Республіки. Ретельно вивчивши документи з архівів інквізиції, суд із кількох парламентаріїв, політиків та істориків-експертів повністю виправдав маршала де Ре.
Згідно з другою версією, легенда пов'язана з правителем Думнонії (південь Британії) Кономором Проклятим, чия дружина Трифіна виявила секретну кімнату в його замку, де знаходилися трупи всіх трьох його колишніх дружин. Духи повідомили їй, що їх було вбито під час вагітності. Завагітнівши, Трифіна втікає, але Кономор ловить її і обезголовлює.
Непрямий вплив на формування сюжету також справила доля двох дружин короля Генріха VIII, Анни Болейн і Катерини Говард, страчених за наказом свого чоловіка за подружню та державну зраду. У деяких ілюстраціях та екранізаціях казки візуальний образ Синьої Бороди дуже сильно перегукується із зовнішністю та костюмом Генріха VIII.
Видання:
іноземною:
(російська)
Відгуки:
Да, казка, по суті дитяча жахачка, кажучи сучасною мовою — про маніяка-убивцю, який, будучи багатієм, мав у своєму будинку спеціальну окрему кімнату, де катував своїх жертв. Підлога була залита кров'ю, що запеклася, а останки нещасних були розвішані по стінах. Мучити він любив лише власних дружин і хоч мав відштовхуюче непривабливу синю бороду (ех, май усі сучасні маніяки такий помітний атрибут, наскільки простіше було б правоохоронним органам ?), його багатство без проблем забезпечувало йому нових жертв.
І, пам'ятаю, ще з дитинства читати чи слухати було відштовхуючи моторошно, але пробуджувало інтерес і співпереживання, коли не відірватися. Загалом, двояке відчуття. І відразу ж виникало питання щодо закладеної моралі. Що тут основне, зайва цікавість, непослух власного чоловіка, по суті обман і порушення даного йому слова про заборону відвідувати лиш одну кімнату в усьому будинку? Адже Синя Борода ніби випробовував своїх дружин — живи, купайся в розкоші, приймай гостей, подруг, я тобі довіряю, ось тобі ключі від усіх дверей, тільки лиш у цю маленьку непримітну кімнату не заглядай, інакше чекає на тебе страшне покарання. І що людині ще потрібне для щастя? Але ні, зайва цікавість забезпечувала нову жертву, адже так?
Чи героїні просто пощастило, що цікавість підштовхнула раніше дізнатися про цю страшну таємницю і уникнути подібної долі? Але навіщо тоді він давав їй туди ключ і спеціально спокушав її цікавість? Ця дилема залишилася для мене нерозгаданою досі. Хоча я схиляюся до того, що покарання було неспівмірне із провиною і в кінці він отримав по заслугах. Щоправда, розв'язка вийшла надто спрощеною, на кшталт: прийшли мисливці, розпороли вовку черево і врятували Червону Шапочку та її бабусю. Адже судячи з ілюстрацій, Синя Борода малюється не найбоязкішим малим і авжеж цілком міг двох цих худих офіцерів теж познайомити зі своєю спеціальною кімнатою, а не тупо тікати від них.
Ви запитаєте, а що ж тут казкового, окрім синьої бороди? А хорору додає вже згаданий, неприємний маленький ключик — свідок порушеної обіцянки та відвідування жахливої кімнати, з якого тепер неможливо відтерти сліди крові.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!