Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Пошук істини важливіший, ніж володіння нею. \Ґотгольд Лессінґ\

   

Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля»

Середня оцінка:
8.00
Оцінок:
1

Іван Карпенко-Карий
Мартин Боруля
п'єса, 1891 р.
Мова оригіналу: українська
Час написання: 1886, Новочеркаськ


Класифікатор:

  • Твір характерезують як: реалістичний/1,
  • гумористичний/1, драматичний/1, соціально-побутовий/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1, Україна-Русь/1,
  • Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
  • Сюжетні ходи: любовна лінія, трикутник/1,
  • Перебіг сюжету: лінійний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,

Анотація:

Багатий шляхтич Мартин Боруля вбив собі в голову добитися дворянства, подав у відповідні комісії необхідні папери, найняв канцеляристів. Та його завзяте прагнення чомусь не знаходить в сім'ї підтримки та не приносить щастя.


Примітки:

Першодрук: у львівському журналі «Зоря» (1891, №№ 7 – 10). Остаточною редакцією вважається текст, вміщений у першому томі «Драм і комедій» (Одеса, 1897).

В основі п'єси реальні фактах з життя родини Тобілевичів: там на перепоні врешті стало прізвище, яке в старих документах було Тубілевич, а в нових Тобілевич.


Видання:

1989
2006
2012
2018
2019
2020
2020
2021
2021
2023

Відгуки:

Oreon (2025-04-03) /

А мені Бурулю то й шкода було - так людина прагнула кращого і собі, і сім'ї, і дітям, вже навіть носа дерти почала:

Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було “Мартин, дядьку Мартине”, а тепер — пан!.. Нічого, призвичаяться!

І тут як завжди облом. Ну так, тут висміюється його прагнення дворянства, його пиха, ще папір про своє панство не отримав, а вже з сусідніми панами свариться, із старими друзями знатися не хоче тощо. Я оці його риси не виправдовую, але ж він мав потрібні папери і не на порожньому місці в дворяни вирішив йти. Чому завжди навкруги були пани польські, дворяни москальські, купці жидівські, а українцю зась? Ще то не знав Буруля, що невдовзі комуняки прийдуть...

А так, то не погана комедія із тодішнього життя і з очікуваним фіналом. Та з висновком, що на поверхні, я все ж не погоджуюсь. Так, поведінка Борулі не гарна, але чому сама його ідея, за автором, має бути смішною і підлягала загальному засудженню і спаленню, звідки ця меншовартість?

Власна оцінка: 8


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!