Іван Карпенко-Карий «Безталанна»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: українська
Час написання: 1884-1886
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- драматичний/1, психологічний/1, соціально-побутовий/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Україна-Русь/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Сюжетні ходи: любовна лінія, трикутник/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Варка та Гнат кохають одне одного, але через випадкове непорозуміння Гнат на зло Варці одружується з тихою та щирою Софією, яка теж його любила. Та виявляється не так легко позбутися колишніх почуттів, тож виникає певний трикутник, який нікому не додає щастя...
Примітки:
Перша редакція драми «Безталанна» мала назву «Хто винен?» і була закінчена Карпенком-Карим десь наприкінці 1883 або на початку 1884 року. За її змістом М. Старицьким було зроблено низку критичних зауважень, він радив авторові докорінно переробити її. З жодним його зауваженням Карпенко-Карий не погодився (що видно з його листа до Старицького від 8 жовтня 1884 року), проте згодом п’єсу таки переробив, її нова редакція отримала назву «Чарівниця». Остаточний варіант п’єси відомий під назвою «Безталанна» (вперше надрукований у другому томі «Драм і комедій» І. Карпенка-Карого, Одеса, 1897 р.)
Вперше ж драму було надруковано під заголовком «Хто винен?» в «Збірнику драматичних творів» (Херсон, 1886).
Схожі твори:
- Іван Нечуй-Левицький Кайдашева сім’я (нестерпна свекруха)
Видання:
Відгуки:
Перша назва твору - «Хто винен?». Як на мене, то ця назва чудово підходить твору. Хоча й назва «Безталанна» теж чудово підходить. Та хто б не був винен, що доля склалася саме так, а не інакше, а безталанною тут виявилася хороша дівчина Софія. Можна полемізувати чи винна вона, що полюбила Гната та пішла за нього. Але, якщо задуматися то винних назвати не так вже й важко, хоча ступінь вини буде й різним. Як на мене, винний той хто вбив, винний також той, хто в очі називає тебе другом чи сестрою, а за спиною чинить тобі зле. Якщо вже так сталося, що доля чи дурість, а чи непорозуміння розділило закоханих, то треба мати мужність це визнати і признатися людині, а не бути дволикими, навіть якщо це і зіпсує відносини.
Ще один непересічний персонаж, що як міг долучався до справи зіпсувати життя дівчині, та й не лише їй одній, це свекруха Ганна. Що саме вона хотіла від невістки, чим саме була невдоволена - для мене залишилось загадкою. Проте цей персонаж стійко нагадав мені Кайдашеву сім'ю Нечуя-Левицького.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!