Всеволод Нестайко «Таємничий голос за спиною»

Вельми гідний твір, на жаль мені в дитинстві подібні не траплялися, а то був би, мабуть, у повному захваті, як була в захваті моя дитина. Просто вирішивши ненадовго відпочити від «дорослої» літератури, поцікавився у доньки, що їй сподобалося з нещодавно прочитаного, отримав рекомендацію до прочитання збірки детективів Нестайка.

Твір досить сучасний, хоча за швидкістю зміни сучасних «гаджетів» йому звичайно не вгнатися 🙂, але й застарілим мені не здався. Сучасність підкріплюється і ненав'язливою повчальністю. Наприклад, можна скільки завгодно дитині твердити, що не можна сідати в машину до незнайомої людини, але за наочністю це ніяк не зможе зрівнятися з відповідною сценою із цієї повісті. Я вже не говорю про приклади, як збоку можуть виглядати ті чи інші учні у категорії хороших і, скажімо так, не зовсім.

У книзі окрім твердого детектива є і цілком містико-фантастичне перевтілення на іншу особистість. Типу в нього все є, ех якби мені потрапити в його шкуру, ото було б здорово!.. Правда детектив від цього перетворюється з твердого у м'який, але зазирнувши в себе у дитинстві, я приходжу до висновку, що класичний детектив про сучасних бандитів, мені міг здатися на той час нудним і страшнуватим, а в подібному антуражі - безумовно цікавіше. Тож повістю залишився задоволений.