Володимир Войнович «Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна. Особа недоторканна»

Книга абсурдна? - Так! З перегинами? - Так! Комедійна? — А ось тут швидше — ні. Хоч місцями звичайно смішок пробиває, але якось сміх з гірчинкою, так як незважаючи ні на що — аж надто реальна, як це не парадоксально. Адже, за великим рахунком, країна рад була абсурдною країною. Це зараз виглядає абсурдно, та й тоді було абсурдним, але країна стояла на страху та крові. Хіба не реальною виглядає абсурдна сцена, коли без вказівки згори ніхто не знав, що робити? Хіба не реальна ця сцена місцями і тепер? Хіба мало таких абсурдних парадоксів перекочувало в країну наступницю?

Маю кількох знайомих, які будучи служивими, знають, що таке збирати листочки восени з клумби і підфарбовувати траву — і це реальність, хоч її й розповідають у вигляді анекдоту. А якби в ті часи виник би де однофамілець товариша Сталіна.. тут звичайно ситуація була б ахова, думаю у автора дуже не погано вийшло її описати. А щодо дурості всіх без винятку героїв, то працюючи в службі підтримки, це мене теж чомусь не дивує: підтримуємо своїх же співробітників, усі міські, з вищою освітою — мама люба які дзвінки бувають — простим текстом не передати. А тут забите село, після розкуркулювання і на марші побудови комунізму... Були б розумніші — або не будували би фігню всяку, або збудували б щось людське!

Коротше, книжкою був приємно здивований, чекав їдку викривальну сатиру на совок, отримав ще непоганий гумор, читабельну мову, без матюка і чорнухи, навіть сюжет з пригодами і романтичною лінією 😉. Книжка видалася досить інтелектуальною, в плані — вимагає від читача дивитись у глибину, а не зациклюватись на поверхневому. За моїми відчуттями десь між 8 і 9, але в виду явної недооціненості товаришами скривдженими ставленням до світлої пам'яті товариша Сталіна, було прийнято рішення поставити дев'ятку! Так як відчувається, що книга (на жаль) продовжує залишатися актуальною, дуже багато хто на повірку не усвідомив ціну тієї епохи. Анекдот в тему: «Урок історії середини 21-го століття. Вчитель - Хто такий Гітлер? Учень - Дрібний тиран Сталінської епохи..». Нічого, час все розставить на свої місця, хоча придуркуваті москалі встигли вже породити собі і нам на голову нового тирана...

І окреме подяка автору. Зараз можна його критикувати, мовляв, у когось вийшло краще, чи звинувачувати в упередженості та згущенні фарб, але сміливості, твердості позиції у нього було не відібрати — однією такою книжкою можна було в ті часи перекреслити собі всю кар'єру, а то й життя. Та й на тепер, щось не бачив, щоб хтось насмілився написати щось подібне проти теперішнього великого Пу.