Вітауте Жилінскайте «Подорож у Тандандрику»

http://whatsread.pp.ua/work/6070

Яка чарівна, чудова казка! Наскільки наповнена смислами та філософією. Наскільки незаслужено забута чи швидше досі так і не відкрита. Ну чим вона гірша від всесвітньо відомого Маленького принца чи Аліси з країни чудес?! Це теж казка для дорослих, але я її із задоволенням і великою цікавістю читав класі в 5-6-му, тепер бачив, як із тим самим задоволенням її слухали мої діти. Казка несе свій сенс крізь сюжет дуже ненав'язливо, але вона дуже педагогічна, на її прикладах легко і наочно можна показати дітям ціну тих чи інших вчинків, до чого призводить брехня, як із боку виглядає пристрасть до користолюбства, що таке егоїзм, що таке жертовність, як влада, навіть невелика, може змінювати людину і т.д. і т.п. та ще багато чого. І це крізь захоплюючий, пригодницький, казковий сюжет. Але мені, дорослому, теж було цікаво її читати, цікавіше багатьох дурнуватих, гиденьких чи повсякденних творів, що носять звання сучасної популярної літератури.

Розкривати сюжет чи описувати героїв сенсу не бачу. Можу лише додати, що герої об'ємні, вельми характерні, не схожі один на одного і легко впізнавані. Герої не статичні, всі вони змінюються за сюжетом книги, незважаючи на те, що вони ляльки, вони виглядають живими, живішими за героїв багатьох інших дорослих книг. І якщо мій відгук підштовхне вас почитати цю книгу самому або з дитиною, я буду радий.

Але є нюанс. Дитині важко буде зрозуміти кінцівку. Така серйозна, нехай і казкова річ, просто не може мати типової, лінійної, хепіендівської кінцівки, це просто понизило б рівень усієї книги. Мені, важко її осягнути до кінця, чому так, але якщо вдуматися - то як краще її можна було закінчити? Осмисливши, мені важко придумати іншу, більш витончену кінцівку. Іграшки, порвані і зношені, викинуті на смітник, вирушають у далеку і небезпечну подорож у пошуках свого лялькового раю на Тандадрику, як описати, що їх там має чекати, у цьому раю, як ви бачите рай для іграшок?