Вітауте Жилінскайте «-»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: литовська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1,
- Місце дії: потойбічний, загробний світ/1,
- Час: античність (з IX ст. до н.е. по V ст. н.е.)/1,
- Сюжетні ходи: з використанням міфології/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Авторський варіант грецького міфу про Орфея та Еврідіку. Орфей своєю майстерною грою на арфі попросив Аїда відпустити свою дружину Еврідіку, яка померла від укусу змії, із царства мертвих. Але під одну умову — не обертатися до самого дому.
Видання:
Відгуки:
Ці міфи а-ля Жилінскайте певним чином нагадали мені переробку міфів, що вийшла з-під пера більш маститого автора — Шеклі. До того ж далеко не на користь останнього. Порівняння швидше за все навіяне тим, що інших обробок, крім хіба деяких оригіналів, я, зізнатися, й не читав. Але навіть так порівняння має право бути, так як і там, і там автори брали за основу відомий сюжет і переробляли його під свої поняття. Щоправда, якщо у Шеклі в основному виходила абсолютно маразматична психоделічна картина, то у даного автора відхід від міфу був суто художній і мало що змінював у своїй суті, просто більш глибоко чи незвично розкриваючи деякі грані.
Так, можна дізнатися, що змусило Орфея обернутися, і цим остаточно відправити свою Еврідіку в Тартар. Що чекало на Прометея, коли він після свого звільнення прийшов до людей, яким приніс вогонь, жертвуючи собою. Або перейнятися проблемою Сізіфа, причому відразу в трьох абсолютно різних варіантах.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!