Вільям Моррісон «The Sack»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, іронічний/1, соціально-побутовий/1,
- Місце дії: поза Землею/1, дальні планети, астероїди, комети і окраїни Сонячної системи/1,
- Час: близьке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: інопланетяни/1, контакт/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Схожі твори:
- Роберт Шеклі Безглузді запитання / Ask a Foolish Question (можливість отримати "чужі" знання)
Видання:
Відгуки:
Хоча я вже й не «юний читач», на жаль звичайно, але оповідання мені сподобалася і, незважаючи на рік написання, видалося досить свіжим, цікавим та оригінальним. Тож скільки людей — стільки й думок 🙂. Що стосується того, що у Шеклі теж є схожі оповідання та ідеї, то мається на увазі насамперед, напевно, схоже оповідання «Безглузді запитання», так по-перше у Моррісона історія мені здалася на бал цікавіше, а по-друге у Шеклі він на три роки молодше (1953 у Шеклі проти 1950 у Моррісона), так що якщо питання про плагіат і стоїть, то явно не на користь Шеклі, хто в кого черпав ідеї.
Що сподобалося: іронічна така мова оповіді, достатня винахідливість головного героя — він, що називається за словом у кишеню не лізе, але відповідає коротко і по ділу. Причому немає пієтету ні до Америки, ні до влади — і я поділяю такий погляд автора. У сенат у нього проходять аж ніяк не найрозумніші та найгідніші. Тож рідко в якому творі, але тут мені політичне підґрунтя теж сподобалася. Оповідання не затягнуте і позбавлене надмірних мудрувань. Як підсумок: тверда вісімка.
Що стосується самої ідеї, що чужі знання несуть зло та шкоду, то тут я з автором не згоден. Мені більше імпонують слова Шевченка, що «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Просто чужі знання потрібно дослідним шляхом перевіряти, теорією переперевіряти, ще раз перевіряти, потім робити своїми і використовувати і тоді все буде добре 😉, а не спочивати на лаврах.
І насамкінець приклад для ілюстрації моєї точки зору, приклад теж буде фантастичним. Ось уже 500 років як людство вперлося в енергетичну кризу, відсутність енергоносіїв призвела до сильного уповільнення прогресу, перенаселення, глобальних воєн за ресурси, зубожіння та занепаду околиць і т.д. і т.п. У цей час був дешифрований космічний сигнал (відкопаний на древній дощечці — неважливо) реалізація якого призводить до відкриття нового, майже невичерпного джерела енергії, хоча принцип дії якого поки не зрозумілий... Так от, чи дадуть такі чужі знання поштовх до подальшого розвитку і прогресу чи навпаки? Чи їх треба викинути і витратити ще 500 років на те, щоб самим здогадатися?
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!