Пол Андерсон «The Enemy Stars»
- Середня оцінка:
- 6.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, наукова фантастика/1, психологічний/1,
- Місце дії: поза Землею/1, відкритий космос/1, планети іншої зоряної системи/1,
- Час: далеке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: контакт/1, квест/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Вже кілька сотень років людство підкорює зірки. Завдяки винаходу нуль-транспортування стало можливим підкорювати і заселяти нові світи. Більше того, розширення доступного людині всесвіту проходить на кораблях, що рухаються на половині світлової швидкості і оснащені установкою нуль-транспортування, завдяки чому команди несуть службу вахтовим методом і змінюють один одного не відриваючись на довго від своїх рідних і близьких.
Один із самих перших таких кораблів, названий «Південним Хрестом», продовжував свій шлях уже понад десять поколінь земних життів, коли датчики помітили новий незвичайний об'єкт. Для його дослідження збирається чергова вахта із чотирьох осіб: двох землян та двох представників колоній. Подібно до героїв Єфремова з «Туманності Андромеди», герої даного роману виявляються полоненими темною зіркою...
Твір є частиною:
- David Ryerson (1959, цикл)
Видання:
Відгуки:
Рік виходу роману - 1958, автор пише, що вже кілька сотень років людство підкорює космос; тобто приблизно уявляємо собі часовий відрізок, який відокремлює теперішнього читача від подій, що відбуваються в романі. Дар передбачення автора щодо нейтронних зірок, звичайно цікавий, але ось що справді вражає, так це фраза одного із землян майбутнього: «... До того ж я ніколи не був прихильником цієї новомодної безглуздої ідеї дозволяти жінці тявкати...» Отакої, мабуть, зірки давалися авторові набагато легше, ніж передбачити стан суспільства всього лиш через 50 років, рівність статей, толерантність у відносинах, я вже й не кажу про емансипацію і фемінізм. Тай, на правду, і вся соціальна структура суспільства майбутнього в романі тягне затхлістю середньовіччя, клановістю і т.п.
Герої всі якісь смикані, імпульсивні та неправдоподібні. Їх що, за психологічними параметрами при відборі не перевіряють? Перша ж проблема — відразу ж втрата субординації, вихід із підпорядкування та мордобій. Тільки смаженим запахло — всі навперебій нити і посипати голову попелом, насправді жодної сильної особистості. Вийшло неправдоподібно і бліденько. А хто такі всіма шановані земні техни? За що їм така шана? Чому такий дивний відбір у експедицію? — Склалося враження, що туди практично будь-хто може потрапити. Як підсумок – досить слабко та непереконливо.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!