Харлан Еллісон «I Have No Mouth, and I Must Scream»
- Середня оцінка:
- 4.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, постапокаліптика/1, психологічний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1,
- Час: близьке майбутнє/1,
- Сюжетні ходи: безсмертя/1, остання людина/люди на Землі/1, штучний інтелект/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла з віковим обмеженням/1,
Анотація:
Холодна війна з часом перейшла у третю світову. Війна тривала і тривала, і щоб здобути перевагу на полі бою, що постійно ускладнюється, найбільші держави почали будувати суперкомп'ютери. Так з'явилися китайський АМ, російський АМ та АМ американців. Постійно ускладнюючись і розвиваючись настав той день, коли ці комп'ютери об'єдналися і АМ прокинувся, пізнавши себе як сутність - Асоційований Майстеркомп'ютер, що думає — отже, існує.
Пізнавши себе він зненавидів людей. І ось, п'ятеро останніх людей на планеті, знаходяться у лабетах АМ. Невідомо як він їх відібрав, але він не дає їм умерти, натомість виливає на них всю свою злість і ненависть, придумуючи різноманітні тортури і витончені знущання.
Примітки:
У 1995 оповідання було адаптовано в однойменну комп'ютерну гру, спеціально для неї автор написав передісторії всіх п'ятьох бранців. Еллісон також брав участь в озвучці - його голосом говорить A.M.
Видання:
Відгуки:
Оповідання мені не сподобалось. Я навіщось перечитав його вдруге на початку 2025. І воно не сподобалось мені знову, хоча я і підняв оцінку на один бал. Мабуть, на друге прочитання мене спонукала премія Хьюго, присуджена цьому оповіданню, та у якомусь відгуку промелькнуло, що його переклади не однаково якісні. Тож я уже свідомо вибрав інший переклад, а перед тим ще й прочитав авторську передмову, де автор пояснював деякі нюанси, що залишились поза увагою основного читача. І передмова мені сподобалась більше ніж саме оповідання, хоча вона довша оповідання, наприкінці трохи вже затягнута, а автор реально починав займатися самомилуванням одночасно це заперечуючи. Але оповідання нелогічне, жорстоке, брутальне і місцями гидке. Тож не сподобалось, хоч я і полюбляю постапокаліптику.
PS: Я так зрозумів, що АМ зненавидів людей головне за те, що вони його породили до життя, чи то до існування... Тож міг прикласти свої зусилля щоб самознищитись, а не щоб мучити п'ятірку героїв... не логічно, не розумію навіть з поясненнями автора про те, яке оповідання світле, добре і оптимістичне...
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!