А. Строєв «Судьбы французской сказки»

Цілеспрямовано читав статтю, щоб задовольнити інтерес щодо виникнення жанру, його розвитку, взаємопроникнення авторів, впливу на суміжників тощо. Адже не секрет, що французька казка мала величезний вплив на всю світову літературу. Взяти ті ж сюжети Сплячої красуні, Попелюшки чи Синьої Бороди. Але те, що я перерахував, все відноситься до Ш. Перро (який у статті майже не згадується). Ось я й хотів розширити свої знання — той же Перро черпав свої сюжети як у народній казці, так і у інших авторів. Але, на жаль, стаття далеко не повною мірою спромоглася задовольнити мою цікавість.

Я взнав, звичайно, щось нове та цікаве для себе, але жодна підтема не виявилася розкритою до кінця. Стаття досить об'ємна, але кожна підтема виявилася зачепленою поверхнево, автор кидається з одного століття в інше, потім назад, перераховує величезну кількість авторів, безліч прикладів, але це все нагромаджується не складаючи цільної картинки, поверхневі приклади складаються в обширі просто перерахування...

Щоб не бути голослівним наведу такий приклад подібного прикладу :), з якого хоч щось можна почерпнути:

«Так, хотя Леритье де Виландон утверждает в послесловии к сказке «Ловкая принцесса», что ей сотни раз рассказывала ее гувернантка, сюжет заимствован из «Пентамерона» Базиле»

— начебто ми дізнаємося, що одна з казкарок, а саме Віландон, насправді сюжет своєї казки запозичила в іншого автора - Базіле, але сюжет, мабуть, народний, раз його сотні разів розповідала няня... Тут, по-перше, одне одному не заважає, адже Базіле свої історії теж черпав у народних сюжетах, більше того, няня дійсно могла розповідати дитині казку Базіле(!). По-друге, у Пентамероні 50 казок, 50 сюжетів, цікаво було б дізнатися, а про який із них власне мова? По-третє, гадаю, не зайвим було б згадати для однозначної ідентифікації казки іншу відому її назву — «Пригоди Вострушки».

Може тут, звичайно, накладається і проблема особисто мого сприйняття, але що тут сказати? - Таке в мене залишилося враження, і відповідна оцінка ?.