Джон Віндем «Sleepers of Mars»
- Середня оцінка:
- 7.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фантастика/1, гуманітарна фантастика/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: поза Землею/1, Марс/1,
- Час: епоха новітньої культури (кінець XIX-XX ст./1)/1,
- Сюжетні ходи: інопланетяни/1, ксенофантастика/1, контакт/1, порятунок світу; Земля, що гине/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
- Stowaway to Mars (цикл)
Видання:
Відгуки:
Стара добра фантастика, з деякими нотками навіть ностальгії. Браві земляни висаджуються на допотопних ракетах на Марс, незважаючи на рік (1938) — вже присутні гонки між комунізмом СРСР і Заходом в особі Британії, батьківщини автора. Герої нічому не дивуються і все сприймають як належне, поводяться природно як удома, незважаючи на зустрінуті механізми, міста, марсіан та перший досвід такого польоту для Землі.
Вже будучи знайомим з основними творами автора, можу відзначити цікавий, а головне досить реалістичний 😉, погляд автора на країну недобудованого комунізму та її бадьорих представників. У цій повісті він проявляється так. Англійську ракету «Глорія Мунді», автор благополучно відправив назад на Землю з усім екіпажем, а проріджений уполовину марсіанської технофауною екіпаж російського «Товариша» обрав подальшими героями своєї розповіді. Перше, що зробив збірний екіпаж російської ракети, прибувши на Марс другим, це пішов міняти прапор «встановлений 'гордими' англійцями на червоний із серпом і молотом, роздумуючи при цьому, чи передає підняття прапора всю планету під юрисдикцію тієї чи іншої країни...». Хочу сказати, що якщо колись давно такий підхід і міг здаватися мені тенденційним, недоброзичливим і безпідставним (давалася взнаки промивка мізків радянською школою), то з віком я, на жаль, все більше розумів (а тепер то вже й ні у кого не має бути сумнівів), що підстави у цього автора та й інших авторів були завжди і періодичне бажання замирення цивілізованого світу з дикими ординцями завжди обертається кровопролиттям, коли москалі вчергове вирішують, що приспали увагу тупих західняків.
У творі відчувається певна сируватість, хоча читати було цікаво. Трохи обірвана та недодумана кінцівка. Тому оцінка 7.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!