Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Злість розум перемагає. \Народ\

   

Олександр Купрін «Святая любовь»

Середня оцінка:
7.00
Оцінок:
1

Олександр Купрін
Святая любовь
оповідання, 1895 р.
Мова оригіналу: російська


Класифікатор:

  • Твір характерезують як: реалістичний/1,
  • любовний, сентиментальний роман/1, психологічний/1, соціально-побутовий/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1, Кацапстан (московія)/1,
  • Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
  • Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,

Анотація:

Ранкова міська новина викликала багато пересудів. Йшлося про подвійне самогубство через нещасливе кохання: чиновника місцевої палати і його коханки, модистки років сімнадцяти. Але герой оповідання береться розповісти історію з власного минулого, в якій, за його словами, буде не менше страждань і радощів, ніж приховує за собою ця подія...


Примітки:

Першодрук: в газеті «Киевское слово» № 2831, 2832 від 28, 29 листопада 1895 р.


Видання:


Відгуки:

Oreon (2025-04-24) /

Однозначно, мене починає приваблювати творчість Купріна, і, незважаючи на те, що я не можу оцінити його твори найвищим балом, але є в них деякий шарм, родзинка та величезна лірика в тих водночас простих і трагічних, буденних і романтичних сюжетах, які він описує. Іншою рисою є мова автора, вона проста, доступна, без напускного піднесення та витіюватості. Ось і в цьому оповіданні крізь буденність і сірість буднів ніби мимохідь, але дуже органічно проступають людські почуття, пристрасті і трагедії. Читаєш і ніби це сталося нещодавно зі знайомими чи сусідами, незважаючи на сотню років, що минули відтоді. Такий стиль і мова сприяють перейнятися епохою, коли відбувалися описувані події, і тоді, ось уже в котрому творі Купріна, ловлю себе на думці, що ніщо не нове в цьому світі, що понад століття тому хвилювали людей майже ті самі проблеми і траплялися схожі трагедії, й так само бурмотіли старенькі, що за часів їхньої молодості все було інакше...

І тоді швидко тьмяніє нещодавно прочитана фантастика, вкриваючись нальотом посередності, поряд з ось такою буденністю Купріна. Ось і зараз ловлю себе на думці, що це невеличке оповідання викликало в мені набагато більше думок і почуттів, ніж останні прочитані оповідання Азімова і Желязни, які теж хтось називає шедеврами, але якщо їх порівняти, то тут відчувається багатошарова глибина, а там - нічого немає. От порівняйте: Реальна трагедія людських почуттів і Вигадане протистояння людей і машин у вигляді "машидора" на арені проти автомобіля???

Власна оцінка: 7


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!