Сортування по:
Іван Франко
Щасливий той багач подвійно:
Піч повна дров, огонь горить, гогоче;
А в мене лиш одно поліно,
Та й те горіть не хоче.
Піч повна дров, огонь горить, гогоче;
А в мене лиш одно поліно,
Та й те горіть не хоче.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 16)
Скупий – не пан своїх засіків повних,
А сторож, і приставник, і невольник.
А сторож, і приставник, і невольник.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 18)
Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить.
Дивнії перли виносить.
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить.
Дивнії перли виносить.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 19)
Хто власного ума не має,
То з книг не вийде ум йому;
Хто є сліпий на обі оці,
То що по дзеркалі йому?
То з книг не вийде ум йому;
Хто є сліпий на обі оці,
То що по дзеркалі йому?
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 20)
Клониться дерево, плодом обтяжене;
Чесний, розумний, і ти так клонись!
Висохле древо, безмізкії голови
Зломляться, та не похиляться вниз.
Чесний, розумний, і ти так клонись!
Висохле древо, безмізкії голови
Зломляться, та не похиляться вниз.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 21)
Мухи сідають на ранах,
Пчоли на квітах пахучих;
Добрий все бачить лиш добре,
Підлий лиш підле у других.
Пчоли на квітах пахучих;
Добрий все бачить лиш добре,
Підлий лиш підле у других.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 23)
Хто з всіми добрий хоче буть,
Той швидко втратить добрий путь.
Не може при добрі той жить,
Хто хоче злу й добру служить.
Бо хтівши догодить обом.
Він швидко стане зла рабом.
Той швидко втратить добрий путь.
Не може при добрі той жить,
Хто хоче злу й добру служить.
Бо хтівши догодить обом.
Він швидко стане зла рабом.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 28)
Хоча б ти і муки тяжкі потерпів,
А брата свойого не любиш,
То все ж ти на вічне життя не доспів,
Лиш дармо дочасне загубиш.
А брата свойого не любиш,
То все ж ти на вічне життя не доспів,
Лиш дармо дочасне загубиш.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 33)
Огневі, що ліси палить,
На поміч вітер ще спішить,
Та каганець він загасить.
Так сильний сильного скріпля,
Король рятує короля,
Слабого ж топче і валить.
На поміч вітер ще спішить,
Та каганець він загасить.
Так сильний сильного скріпля,
Король рятує короля,
Слабого ж топче і валить.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 35)
Молодість у бідності –
Без мами дитина,
Старість у бездітності –
То гірка година.
Без мами дитина,
Старість у бездітності –
То гірка година.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 37)
Ти сто людей побив у бою
І тим пишаєшся, герою?
Ось сей лиш власну пристрасть поборов,
І над тобою він горою.
І тим пишаєшся, герою?
Ось сей лиш власну пристрасть поборов,
І над тобою він горою.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 38)
Краще малеє надбання
З ласкою бога набути,
Як незліченне багатство
Серед проклять загорнути.
З ласкою бога набути,
Як незліченне багатство
Серед проклять загорнути.
(Давнє й нове, Паренетікон, Строфи 48)