Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Докази, що до них людина доходить своїм розумом, зазвичай переконують її більше, аніж ті, які спали на думку іншим. \Блез Паскаль\

   

Едгар Аллан По «Муза Арнгейм, або Декоративне садівництво»

Середня оцінка:
7.00
Оцінок:
1

Едгар Аллан По
Муза Арнгейм, або Декоративне садівництво / The Domain of Arnheim
Альтернативні назви: The Landscape-Garden; Поместье Арнгейм
оповідання, 1846 р.
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1842
Відомі переклади: Костянтин Бальмонт - 1 (російська). Ірина Бояновська - 1. Тетяна Непипенко - 1.

Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • магічний реалізм/1, філософський/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1,
  • Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
  • Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна/1, доросла література/1,

Анотація:


Примітки:

Початковий варіант оповідання називався «The Landscape Garden».


Схожі твори:

Едгар Аллан По Landor's Cottage (архітектурно-паркові вишуковування)

Видання:

2001
2024
Видання
іноземною:
2015
(російська)

Відгуки:

Oreon (2024-12-24) /

Оповідання явно вибивається з моїх уявлень про По, тут варто було б чекати якогось прихованого, але важливого ​​для автора підкладу. Можливо так і є, і частину твору автор присвячує філософським викладкам, як досягти щастя і в чому може полягати рай на землі. Саме цим, побудовою земного Едему, і будуть займатися герої іншу частину твору. Хоча «займатися» — це надто сильно сказано, бо ж стиль оповідання досить сухуватий, без діалогів і дії — оповідання та роздуми.

Щодо самої ідеї, то, звичайно, можна придумати багато бездарних способів просадити багатство, обраний автором спосіб набагато піднесеніший і назвати його бездарним язик не повертається, але результати все одно чимось схожі. Герой автора (а може сам автор?), подібно до історії з Вавилонською вежею, надумав перевершити Творця і поправити трохи в його творінні, аби досягти ще більшої краси. Воно, звичайно, в описі автора все просто і реалістично, тільки потрібно мати достатньо грошей — за автором — така єдина виходить проблема. Насправді ж це чиста фантастика і у реальності, нехай і величний задум автора, не минув би вщент розбитися об повсякденну прозу життя:

- Те, що для автора грандіозно і вишукано в інших може викликати лиш поблажливу усмішку і навпаки, скільки людей - стільки і смаків, думок і у різних людей може бути різне відчуття прекрасного. Наприклад ідея плисти (вбити) цілий день, заради того, щоб побачити захід сонця в маєтку Арнгейм для багатьох практичних людей може бути дивною.

- Вся чаруюча краса зав'язана на певний момент та місце. Скільки відвідувачів на день зможе перевести кораблик зі слонової кістки, щоб насолодитися моментом заходу сонця?

- Якщо власник маєтку не в курсі, то захід сонця не прив'язаний до абсолюту, в році є різні сезони, більш того, навіть сама тривалість дня сильно варіюється, а певні квіти і рослини дають задуманий ефект теж лише певний момент у році, а при їх комбінації ймовірність, що щось із чимось не зійдеться і описаний автором ефект буде не повний, ще збільшується.

- Навіть у ідеальну пору може бути погана погода й суперечка з Творцем знову буде програна! Як це символічно цілий рік чекати на ці три дні у році для повного розкриття Едему і розбитися всім сподіванням навіть не об бурю, а просто похмурий день 🙂.

- Але навіть за ідеальних умов 365 днів у році, намальована автором ідилія швидко розбилася б об сувору людську реальність і просте людське свинство/скотство — човен розбили б на шматки дорогої слонової кістки, а ворота вночі тишком-нишком розпиляли б на золотий лом...

Будь-який вітер, будь-яка хмаринка, листок, що впав і зів'яв, вже, за автором, порушують гармонію... Чи є сенс витрачати такий кошт на таку примарну та ефемерну ідею гармонії? Чи не краще навчити себе бачити прекрасне в тому, що є, а не дошукуватися недосяжної «досконалості»?

Власна оцінка: 7


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!