Айзек Азімов «Belief»

У принципі згоден практично з усіма критичними зауваженнями, щодо оповідання. Так, поведінка героя трохи накульгує, в оцінці проблеми він трохи переграє, присутній надлишок драматизму, картонність персонажів, особливо непереконливою для мене здалася реакція дружини вченого і т.д. і т.п. Насторожує, що першою людиною, яка набула здатності літати, став вчений фізик, який одразу ж приступив до вивчення явища, насторожує знайомий психолог, який тут же підвернувся під руку, причому єдиний з усього оточення з адекватною реакцією на явище...

Але як на мене це все — лиш антураж використаний автором (можливо і не найкращим чином), щоб розглянути, розкрити досить цікаву ідею. І в цьому плані мені оповідання було цікаве, оскільки спонукало теж замислитися з приводу проблеми піднятої автором. Саму ідею, проблему можна також розглянути у двох аспектах:

1. Реакція людини на явище в абсурдності якого вона абсолютно впевнена. В оповіданні ситуація посилюється ще й тим, що людина, яка зіткнулася на собі з таким явищем, не просто рядовий обиватель, а вчений, що присвятив більшу частину життя науці, що дійсно увірував в науку, і тут руйнується один із основних постулатів його віри... А якби ви, одного разу прокинувшись вранці, виявили, що можете парити над ліжком, якою була б ваша перша думка? Чи випадково не засумнівалися б у власній адекватності? А якби явище з яким ви могли зіткнутися не було б таким очевидним, що легко перевіряється з боку оточуючих? Ну наприклад ви почали б чути голоси, які б правильно підказували вам, що сьогодні варто надіти, щоб не намокнути, якою дорогою їхати, щоб не потрапити в пробку і на який білет поставити, щоб виграти. Доволі корисний дар, але з погляду реальності, як би ви його сприймали? 😉

2. Реакція громадськості, особливо тієї її частини, яка покликана вивчати, класифікувати і пояснювати. Ця реакція у автора як раз і вийшла найбільш переконливою. Сучасна наука, під те, що не може адекватно пояснити, вигадала низку теорій, які звела в розряд аксіом настільки, що первісне значення слова «теорія» у словосполученнях «теорія відносності», «теорія еволюції», «струнна теорія», «теорія великого вибуху» тощо, уже просто не сприймається свідомістю. І тепер, якби виявились деякі явища, факти, які б суперечили чи спростовували одну з цих теорій, чи нехай новий Ньютон чи Ейнштейн висунув би нову більш загальну чи стрункішу теорію — світова наукова спільнота зробила б усе можливе, щоб її спростувати та відкинути. Саме це ми й спостерігаємо і в цьому оповіданні. Саме це було в давнину, коли намагалися спростовувати загальноприйняті увірування в те, що Земля плоска, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки і т.п. Тож, за великим рахунком, поки що нічого кардинально у підходах не змінюється. 🙂