Народ «Солдат і смерть»
- Середня оцінка:
- 5.00
- Оцінок:
- 1
Класифікатор:
Анотація:
Прослужив один солдат у царя двадцять п'ять років, нічого не заслужив і вирішив піти до Бога служити. Там смерть на варті стояла, так він її прогнав, сам на варту став, а коли смерть приходила за вказівками, яких людей милувати, а яких зводити — від Божого імені їй укази передавав.
Примітки:
Анотація складена за варіантом, який записав В. Кравченко від солдата Ткача поблизу Чигирина (Черкащина): «В. Гринченко. Этнографические матерьялы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. II», Чернигов, 1897. Інший варіант – запис І. Манжури на ст. Олексіївка б. «Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях И. И. Манжурой», Харьков, 1890. Упорядник збірки та перекладач Григорій Миколайович Петніков.
За Петніковим, солдат, після того як обманом змусив смерть гризти дерева і хитрістю посадив її в табакерку, - був вигнаний і прийшов на зовсім в пекло, бо в раю курева і горілки немає, а в пеклі є.
Твір є варіантом міжавторського сюжету «Солдат і смерть».
Казка має безліч варіантів в українському та російському фольклорі.
Твір є частиною:
- Українські казки (цикл)
Видання:
Відгуки:
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!