Роберт Говард «Червоноголові цвяхи»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1935
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1, героїчне/1, темне/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, вигадані континенти, землі, країни/1,
- Час: античність (з IX ст. до н.е. по V ст. н.е.)/1,
- Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
- Конан / Conan. Classic Saga (цикл)
Схожі твори:
- Роберт Говард Повзуча тінь / Xuthal of the Dusk (схожий сюжет із таємничим закинутим містом)
Видання:
Відгуки:
Повість сюжетно дійсно практично повторює попередній твір «Повзуча тінь». Все теж загублене місто, на перший погляд безлюдне, але тим не менш населене схибленим народцем. Також Конан, звичайно, знову із супутницею, потрапляють туди у пошуках порятунку від іншої небезпеки. У підземеллях теж приховано щось темне, магічне та зле. Знову в місті присутня певна, нехай фатальна, жінка, яка кидає погляд на супутницю Конана, і від її подальших підступів залежать наступні випробовування героїв. Ну і звичайно стандартний набір прийшов-побачив-переміг, з варіаціями відсік/покришив, який є основою всього Конана, а не цих лише двох оповідань.
Однак ця історія в цілому відрізняється від попередньої у більш кращий бік, вона довша, дозволяючи ще більше поринути в зловісну атмосферу дивного міста; історія міського народцю глибша. «Червоноголові цвяхи» відрізняє динамічний початок, що запам'ятовується, — битва з древнім драконом-реліктом, як виявилося викликаним до життя все тим же злісним міським народцем. Крім битв розкривається історія древньої відьми і таємниця її молодості, це її підступами плем'я виявилося замкненим у стінах міста без вулиць, читач занурюється в глибини дикості і тупої ненависті, так що диву даєшся, до яких глибин може скотитися людина у своїй жорстокості, причому у Говарда це виглядає вельми правдоподібно. Щоправда, історія ця не повна і залишає після себе ще кілька білих плям.
Тож сюжет, атмосфера, в цілому підліткові, але мені подобаються — віють молодістю, коли я зачитувався Тарзаном, пригодами в стародавніх руїнах та пошуками незліченних скарбів, прихованих мороком жахливих таємниць. Але головні герої, і Конан і Валерія, знову мені не імпонують. Їхні думки і вчинки цілком підпорядковані грабунку і вбивству; Конан, хоч і проскакує, що потроху замислюється щодо стати королем, але в його мотивах немає і дещиці думки про творення, лише суцільне руйнування. У повісті проскакує коронна фраза характеру Конана: «Яка різниця, кого вбивати», ця фраза мені ріже слух краще за всю кров і вибиті мізки всього твору. У головного героя немає мети, немає творчого початку, чим він кращий за дику дикість, що панує в стінах занедбаного Ксухотла?
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!