Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Сміливе підглядання — хоробрість боягузів. \Віктор Гюго\

   

Роберт Говард «По той бік Чорної Річки»

Середня оцінка:
8.00
Оцінок:
1

Роберт Говард
По той бік Чорної Річки / Beyond the Black River
Альтернативні назви: За Чёрной рекой; По ту сторону Чёрной реки
повість, 1935 р.
Мова оригіналу: англійська
Час написання: 1934


Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • фентезі/1, героїчне/1, пригодницький, авантюрний/1,
  • Місце дії: наш світ (Земля)/1, вигадані континенти, землі, країни/1,
  • Час: античність (з IX ст. до н.е. по V ст. н.е.)/1,
  • Перебіг сюжету: лінійний/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова/1, молодіжна література/1,

Анотація:



Твір є частиною:


Видання:

2005

Відгуки:

Oreon (2024-09-16) /

Рідкісне оповідання, де Конан знаходиться поза містами, руїнами або поселеннями; тут він бореться на вістрі фронтиру серед стародавніх джунглів за Чорною річкою. Хоча він і сам варвар, але у цьому оповіданні він виступає на боці цивілізованої імперії захищаючи її зазіхання на землі інших варварів — піктів. Оповідання рідкісне для Конаніани ще й тим, що тут Конан практично вперше бореться за ідею, а не за гроші. В іншому оповіданні героєві належить фраза «а чи не все одно кого вбивати?», тут йому не все одно, і це імпонує. Він переймається долею беззахисних сімей поселенців, поспішає застерегти про небезпеку прикордонний форт тощо. Хоча він і бореться проти інших варварів, подібних до себе, але ми пам'ятаємо як і його рідна Кімерія протистояла подібним територіальним домаганням цивілізованої імперії, більше того, тоді ще молодий, п'ятнадцятирічний, здається, Конан був серед перших, хто опинився на свіжих руїнах подібного ж форту. І зацініть, яка дивна іронія — це було прикордонне місто Венаріум, яке належало тій самій Аквілонії, яку тепер він так завзято захищає від інших варварів, але пікти в оповіданні теж протистоять імперії за свої землі...

Оповідання відрізняється ще й стороною оповіді, тут це переважно не Конан, а його випадковий супутник із лісових слідопитів — Бальт. Та й взагалі вибивається з струнких рядів оповідань циклу тим, що тут немає красунь, яких би рятував Конан, - ні молодих, ні напівголих, ні простих, ні знатних — жодних. Ось вже справді оригінальне оповідання. Мені часом нагадувало картини з розповідей про індіанців, наприклад того ж Купера. Спочатку все це було незвично, така виокремленість від решти, потім втягнувся і історія сподобалась.

Власна оцінка: 8


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!