Вхід / Реєстрація  

   

Довільний афоризм

Подожди - и плохое само собой исчезнет ...нанеся положенный ущерб. \Артур Блох (Закон Хелранга - Шейвлсона)\

   

Стівен Кінг «Стрілець»

Середня оцінка:
5.00
Оцінок:
1

Стівен Кінг
Стрілець / The Gunslinger
Альтернативні назви: Шукач; Стрелок
роман, 1982 р.
Мова оригіналу: англійська
Відомі переклади: Олена Любенко - 2.

Класифікатор:

  • Твір характерезують як: фантастичний/1,
  • фентезі/1, темне/1, пригодницький, авантюрний/1, психологічний/1,
  • Місце дії: паралельний світ/1,
  • Час: невизначений час/1,
  • Сюжетні ходи: квест/1, становлення, дорослішання героя/1,
  • Перебіг сюжету: з екскурсами/1,
  • Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла з віковим обмеженням/1,

Анотація:

Роланд був лицарем-стрільцем у рідній країні. Зрада змусила його вирушити в мандри, метою яких став пошук Темної Вежі, де зберігаються відповіді на всі питання. Щоб відшукати потаємний шлях, він має йти слідами загадкового та небезпечного чоловіка в чорному, який сіє смерть та нещастя, воскрешає негідників…

© видавництво

Примітки:

Перша версія роману вийшла в 1982 р., в 2003 автор переробив роман, більш тісно пов'язавши з іншими книгами циклу, що були написані пізніше.


Твір є частиною:


Видання:

2007
2017

Відгуки:

Oreon (2025-01-18) /

У мене з цією книгою склалися особливі стосунки. У тому сенсі, що вперше я її читав у початковому варіанті, ще будучи студентом. З того часу пам'ятаю, що здалася вона мені нудною і скучною, а мова автора бруднуватою, з дивною манерою зупинятися на подробицях, на яких у пристойному товаристві зупинятися як би й не прийнято. Більше того, багато з таких картин покладено в основу сюжету. Сам герой - жорстка, вольова і цілеспрямована людина, не особливо схильна рефлексувати з приводу добре/погано, морально/аморально або надмірно жорстоко. Тоді це була перша книга в такому брудному та жорстокому стилі, яку мені довелося дочитати. Відповідно особливо позитивних емоцій вона в мене не викликала, а читати було ще нудно в виду численних відходів від головної лінії розповіді до світу, до дитинства Роланда, причому все це були більше обірвані кінці, які не особливо прагнули скластися в ясну картину. Проте інтерес до того, що ж буде далі і чим повинен закінчитися цей похід все ж таки прокинувся, тим більше знайомі, які порадили мені цей цикл, пообіцяли, що в наступних книгах буде більше дії і менше цих відступів. Так було прочитано ще кілька книг із циклу доступних на той момент, але Роланд до вежі так і не дійшов, а інтрига лишилася. Потім, через кілька років, була ще спроба продовжити читання, але мені попався буквальний, з матюками, новомодний переклад, який я закинув так і не дочитавши. Тепер же, ще через n-ну кількість років, мені знову захотілося дізнатися чим же закінчиться ця історія, тим більше, що сама епопея знаменита, популярна і т.д. і т.п. А дізнавшись, що автор переробив до неї початок, було прийнято рішення розпочати читання з нуля, з переробленого варіанта та постаратися взяти нормальний переклад.

І так, при повторному читанні у мене склалася думка, що води стало менше, ліричні відступи більш пов'язані з сюжетом і читати (саме Стрільця) стало менш нудно, тим більше, що згадувані в багатьох відгуках питання, типу що стало зі світом, чи наздожене він людину в чорному і навіщо і т.п, які мені при першому читанні теж, напевно, заважали, тепер мене не турбували, тому що я вже більш-менш уявляв на них відповіді, та й сам уже був налаштований на відповідну атмосферу апокаліптичного «fallout»-а та ковбоя (або щось типу сталкера..) у ній. Хоча кілька місць (картин), які відклалися в пам'яті я не знайшов, можливо вони з наступних книг, хоча мені й здалося, що автор їх позбувся. Загалом і в цілому, картина цікава, картина інтригуюча, картина світу «який зрушив з місця», фаталістична така, відчужена така песимістична картина на межі останньої катастрофи.., що чимось нагадує мені наш сучасний світ на межі можливої ​​глобальної атомної війни, з загальним пофігізмом і невіглаством навколо. І останній герой у ньому, який ще намагається щось виправити, змінити чи хоча б знайти відповіді.

Але читати було реально неприємно. Жоден герой, у тому числі й головний, не викликав у мене участі та співчуття чи співпереживання. Повна відсутність добра, моралі чи людяності, без проблиску надії на це. Один бруд і жорстокість із тваринними бажаннями, у цей сумбур навіщось вплітаються релігійні мотиви, тоді як релігія вчить любити і прощати. Ця книга не вчить ні чому доброму чи позитивному, навпаки, по її прочитанню серце жорсткішає, і я не розгледів у ній жодних філософських чи інших питань, що спонукають думати, як кажуть в деяких відгуках. Швидше знову навпаки, багато місць залишаються непоясненими та позбавленими логіки. Ось і підсумковий результат: інтерес є, а післясмак — ніби вмастився у щось липке та неприємне, тож оцінку, порівняно з юнацькими спогадами, я навіть понизив.

А фінальна ідея нескінченної вкладеності всесвітів один в одного, виглядає звичайно красиво і, пам'ятаю, при першому прочитанні справила на мене гідне враження, тепер воно вже досить зблякло, та й наука стверджує, що ідея ця помилкова...

PS: паралельно ще читаю Єфремова, з його казкою про Велику Дугу, там теж не все гладко, але після Стрільця, я можу зрозуміти, чому Єфремов одразу в передмовах пише, що почитавши західні варіанти розвитку майбутнього, вирішив написати свій, де люди в результаті розвитку у майбутньому стануть добрими світлими піднесеними, з переважанням емоцій турботи про оточуючих, про світ, у якому їм довелося жити.. загалом — пряма протилежність того, що ми можемо тут почитати у Кінга...

Власна оцінка: 5


Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!