Едґар Берроуз «The Nightmare»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Класифікатор:
- Твір характерезують як: реалістичний/1,
- трилер/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: наш світ (Земля)/1, Африка/1,
- Час: епоха просвітництва (з XVII ст. по XX ст.)/1,
- Сюжетні ходи: становлення, дорослішання героя/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: підліткова література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
- Jungle Tales Of Tarzan (1919, збірник)
Видання:
Відгуки:
Ще одне коротке оповідання циклу, ще один урок автора своїм читачам, що дорослішають. А саме: не можна їсти, що попало! Хоча Тарзан ніби їв і не все підряд — він думав, що тубільці бенкетують з нагоди вдалого полювання на Слона. Ось така життєва реальність, в одному з попередніх оповідань, Тарзан ризикує собою і навіть потрапляє в полон заради порятунку свого друга Тантора-слона від загибелі в тубільній пастці. І ось за пару оповідань він уже сидить на гілці на краю селища не в силах дочекатися, коли ж ці огидні ненаситні дикуни нажеруться нарешті, щоб Тарзан міг злізти і поласувати кісточками того ж Тантора. Щоправда автор одразу чесно намагається все це пояснити законами джунглів, типу слон вже й так буде з'їдений, значить ним можна вгамувати і свій голод, щоб не померти, гірше Тантору вже не буде. Тим більше, треба думати, дикуни не проти поласувати і людиною, це ж канібальське село, а тут просто слон, щоправда ґрунтовно зіпсований приготуванням. Тарзан же завжди віддавав перевагу м'ясу у свіжому вигляді...
Але герой оповідання не знав, яке жорстоке випробування посилає йому доля (або автор): слон то був здобутий не на полюванні, а здох, треба думати, через хворобу, таким чином, коли тубільці його знайшли, він був уже не свіжим — не дивно тепер, що Тарзану не сподобався смак приготованого м'яса, м'ясо ж було «з душком», а Тарзан все списав на корявість кухаря ?
Я думав, що далі людина-мавпа вперше в житті відчуває на собі поняття отруєння і коли їжа повертається тим шляхом яким прийшла, але не тут то було - він все мужньо перетравив і вперше в житті випробував/побачив дещо інше. А саме — сни, причому одразу перейшов до їхнього підвиду — кошмари. Ці марева автор дуже майстерно живописав, мені сподобалося, тонка грань, коли реальність перетворюється на збочену гру мозку і назад. Зазвичай прокинувшись, людина відразу розуміє, що яскраві чи не дуже картини перед цим, це був сон. Але в мене кілька разів були такі сни, коли я прокинувшись, ще певний час визначався, що це було, коли я заснув, - чи це було, чи таки наснилося. Ось щось таке трапилося і з Тарзаном, тим більше, що за автором це був його перший снознавчий досвід, а до цього герой завжди звик довіряти своїм відчуттям сприйняття.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!