Джордж Р. Р. Мартін «Лицар-бурлака»
- Середня оцінка:
- 8.00
- Оцінок:
- 1
Мова оригіналу: англійська
Класифікатор:
- Твір характерезують як: фантастичний/1,
- фентезі/1, героїчне/1, пригодницький, авантюрний/1,
- Місце дії: інший світ, не пов'язаний з нашим/1,
- Час: середньовіччя (з V ст. по XV ст.)/1,
- Сюжетні ходи: становлення, дорослішання героя/1,
- Перебіг сюжету: лінійний/1,
- Цільова аудиторія та вікові обмеження: доросла література/1,
Анотація:
Твір є частиною:
Видання:
Відгуки:
Ім'я Мартіна вже давно мені знайоме, але з його творчістю я ще не перетинався. І ось, розповіддю про межового лицаря, я й вирішив заповнити цю прогалину, благо вона коротка. Зізнатися мав, мав я на її рахунок певні сумніви, особливо згадуючи свої враження від циклу про Відьмака Сапковського. Там, всупереч очікуванням, на мене чекало в основному розчарування, тільки дарма книги купив. От і з Мартіном вирішив перестрахуватися і прочитати спочатку щось на пробу.
Але треба сказати, враження залишилися найсприятливішими. Історія невдачливого Дунка, який рано став лицарем і одночасно потрапив у незавидну халепу, відразу захопила мою увагу і змусила невідкладно поглинути її до кінця. Тішить, що немає затягування сюжету, читається без прив'язки до інших книг автора, з героєм зживаєшся і йому співпереживаєш. Текст, стиль автора такий, що йому хочеться вірити, на тлі десь згадуються дракони, але це сприймаєш як легенди і вірування темної епохи, а сам сюжет так і хочеться шукати в реальній історії.
Дуже мальовничо описаний турнір та баталії. Тут порівнюють із Вальтером Скоттом. Але мені Скотт здався блідішим і менш виразним, ніж тут. Правда у Скотта більше благородства. Блідіше виглядає і оповідь реального лицаря Томаса Мелорі з його сагою про Артура. Хоча за рівнем реалістичності жорстокості вони загалом схожі (на противагу Скотту).
Порадував сюжет кінцівки. Я чекав стандартного закінчення з битвою нашого юного лицаря і його антагоніста, що зарвався, але не тут то було — автор завернув куди ширше, поламавши весь турнір. Я вже хотів поставити оцінку ще вище, але передумав. Я розумію, що автор намагається зробити історію якомога реалістичніше, але мені подобаються історії більш благородні, часи і люди добріші і т.д, хоч це, на жаль, в реальності відсутнє, а в порівнянні з рештою творчості, як пишуть у відгуках, історія Межового лицаря ще дуже світла. Це практично єдина причина, що оцінка не стала вищою. Можу ще додати, що плутався у всій цій геральдиці і в перераховуванні персонажів, але це майже не заважало, та й не причіпка це, а особливість епохи, якій автор намагався відповідати.
Залишати відгуки можуть лише авторизовані користувачі!