Філіп К. Дік «Світ здібностей»

Недолюблюю твори, де авторський всесвіт мало чим обмежений у польоті авторської же фантазії. Тобто, як тут, коли немає по суті жодних обмежень фізичних законів. У моєму розумінні такий світ втрачає сенс і прагне перетворитися на первозданний хаос.

Я маю на увазі, коли автору треба, можна читати думки, а можна переміщати предмети чи змінювати їхню форму. Якщо цього мало — можна передбачити майбутнє чи оживити мертвого; якщо фізично випалений мозок чи минуло надто багато часу — ну тоді залишається лише змінити минуле. І це теж без проблем, якраз у той момент, коли ніщо інше, з перерахованого, вже не дієво. Герой автора, з мертвою дівчиною на руках і неповнолітнім сином, при необхідності знаходить можливість миттєво переміститися з однієї планетної системи на іншу, аби знайти там знахарку, здатну воскресити кохану, заради якої він розійшовся з дружиною. А ви кажете - космічні кораблі, наукові дослідження, - та кому вони потрібні після цього! Цікаво, а може бригада псіоніків, скажімо, спочатку видозмінити здохлу кішку в кохану дівчину, вдихнути в неї життя і потім перемістити куди треба?

Але й цього мало! Хочете, щоб ваші думки не могли читати, предмети видозмінювати, переміщати чи бачити ваше майбутнє? Будь ласка — ось вам новий клас людей: псіоніки зі здатністю «анти-псіоніки». Не дивно, що тепер у колоніях забувають про священну боротьбу за незалежність від Терри: на зміну їй приходить не менш захоплива боротьба зі знищення псіоніками анти-псіоніків у всіх доступних колоніях. Геніально ?.

Сюжетно ж оповідання розвиває ідеї іншого оповідання автора — «Помилка адаптації». Тільки там розглядається Земля, де псіоніків безжально винищують чи, у кращому разі, «стерилізують»; а псіоніки там можуть літати махаючи руками, вирощувати човники в саду і т.д., тобто трохи не такі як тут, там вони "продавлювали" реальність у свої "бачення". Тут же зображені світи зоряних колоній, де правлять бал уже псіоніки. Але краще від цього чомусь нікому не стає. Як і раніше, людське життя нічого не варте, хоча стають більш зрозумілими причини такого ставлення до мутантів землян, у контексті першого оповідання.